УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СТИСЛИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «УСМІШКА»

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СТИСЛИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «УСМІШКА» 

Мета: вчити учнів писати стислий переказ, використовуючи мовні засоби; збагачувати словник образними виразами, порівняннями, епітетами; розвивати мовлення учнів; сприяти розвитку пам’яті, уваги; виховувати ввічливість, доброту, бажання дарувати оточуючим радість. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Робота над анаграмою 

С  У  Ш  А  К  І  М 

2  1  5  7  6  4  3 

Відповідь: усмішка. 

— Як приємно бачити усміхнене обличчя, чути ласкаві, звернені до тебе слова! І тоді твій настрій стає піднесеним, веселим. Так само і людям приємно почути від тебе приємні, лагідні слова. 

— Що означає слово усмішка? (Усмішка — міміка обличчя, вуст, що виражає задоволення, прихильність, іронію; безголосий сміх. Якщо кажуть: доля усміхається, це означає, що людині щастить, таланить.) 

— Навіщо потрібна усмішка? (Усмішка допомагає людині: усуває настороженість, долає перешкоди у спілкуванні з людьми. Відкрите обличчя, прямий погляд, привітна усмішка — це ознаки людини чесної, розумної, привітної, вихованої.) 

— Цікаво знати, що найчастіше посміхаються американці. Вони говорять: «З усміхненою людиною приємніше мати справу, ніж із насупленою, похмурою». 

— Тож давайте будемо посміхатися, щоб іншим було приємно! 

2. Вправа «Незакінчене речення» 

— Закінчіть речення «Я усміхаюсь...». 

3. Розповіді підготовлених учнів 

— Сміх — один із найсильніших захисників нашого організму від негативного стресу, а отже від багатьох тілесних недуг. Під час сміху в головному мозку людини виділяються гормони щастя, і ми почуваємося радісно, захищеними від усяких негараздів. Той, хто любить сміятися, хто сприймає життя іронічно, ніколи не захворіє на невроз. 

— Усмішка і сміх — це ворота, через які до людини може потрапити багато хорошого. Учені довели, що сміх збуджує центри позитивних емоцій, створює добрий настрій, допомагає жити, вчитися і працювати. 

— Щоб засміятись, людині потрібно напружити 17 м’язів, а щоб насупитися — аж 43! Тому веселим і усміхненим бути легше, чи не так? 

Тож давайте будемо частіше посміхатися на користь нашому здоров’ю! 

4. Робота в групах 

Завдання: скласти із «розсипаних» слів прислів’я, вислів про усмішку. 

1-ша група. Від гніву старієш, від сміху молодієш. 

2-га група. Даруйте одне одному посмішки! 

3-тя група. Усмішка лікує краще за ліки. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми ознайомимося із твором В. О. Сухомлинського «Усмішка», з’ясуємо, чому від усмішки йде до всіх тепло, і ви напишете стислий переказ цього твору.

IV. РОБОТА НАД ПЕРЕКАЗОМ

1. Ознайомлення з оповіданням В. Сухомлинського «Усмішка»

УСМІШКА

Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.

Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.

Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалася, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!».

Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.

Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її обличчі. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.

Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

2. Аналіз тексту

— Які почуття сповнювали вас під час слухання оповідання?

— Який настрій у вас після прослуханого?

— Якої пори року відбувалася подія?

— Який настрій був у дівчинки?

— Яке бажання її охопило?

— Кого зустріла дівчинка?

— Що вона несла назустріч дідові?

— На що сподівалася?

— Чому змінився настрій дівчинки і її серцем оволодів страх?

— З ким відбулася її друга зустріч? 

— Як бабуся зустріла дівчинку?

— Яким став світ від подарованої усмішки?

— До чого автор закликає у оповіданні?

— Яку думку хотів донести автор до наших сердець?

3. Робота над образними висловами

1) Грав на срібних струнах; блакитні очі; волосся, мов спіла пшениця; жовті сонечка кульбабок; пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре; несла назустріч усмішку; страх оволодів серцем; усмішка погасла; затьмарився спохмурнів цілий світ; серце тремтіло; світ ожив, заграв заспівав.

2) Знайдіть і доповніть порівняння словами з тексту.

Біле, мов ... волосся (спіла пшениця)

Срібна пісня жайворонка тремтіла, мов... (той струмок, що ось-ось помре)

Мов ..., знову заясніли, кульбабки (мов маленькі сонця)

4. Словникова робота

— Доберіть синоніми до слів:

почимчикувала — тупала, дибала, йшла;

барвистого — різнокольорового, райдужного;

непривітний — похмурий, злий, насуплений.

— Поясніть правопис слів: насторожилась, задзвеніли, бджоли, джмелі, жайворонок.

5. Повторне читання оповідання. Визначення частин тексту

6. Складання плану

— Поділіть текст на частини. Доберіть назву до кожної з них.

План

1. Весняний день.

2. Опис дівчинки.

3. Зустріч з дідом.

4. Старенька бабуся.

5. Висновок.

7. Усний стислий переказ тексту за планом

Стислий переказ — це переказ своїми словами основних подій тексту без подробиць.

8. Фізкультхвилинка

Раз! Два! Час вставати,

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

І разом понахилялись.

А тепер — як жабенята,

Хочем трохи пострибати.

Як метелики, літаєм

І дружно всі кружляєм.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутися до справ.

9. Самостійна робота учнів

10. Зачитування переказів. Редагування

V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Які відкриття ви зробили для себе на уроці? 

— З яким настроєм завершуєте урок? 

— Усмішка... Вона нічого не коштує, але багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не збіднює при цьому тих, хто її дарує. Вона триває одну мить, а в пам’яті залишається інколи й назавжди. Ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, і немає такого бідняка, який не став би від неї багатшим. Вона створює щастя в домі, породжує атмосферу доброзичливості і слугує паролем для друзів. 

Усмішка — натхнення для стомлених, денне світло для тих, хто впав духом, сонячний промінь для засмучених і найкращі ліки від неприємностей... І, незважаючи на це, її не можна купити, не можна випросити, не можна ні взяти у борг, ні вкрасти, оскільки вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали! 

Тому потрібно віддавати свою посмішку тим, хто оточує нас, щоб їх життя було хоч трішечки кращим і світлішим. 

Виконується пісня М. Пляцковського «Усмішка». 

Від усмішки хмарний день ясніш, 

Від усмішки засія веселка в небі... 

Поділись усмішкою щедріш, 

І вона не раз повернеться до тебе. 

П р и с п і в: 

І тоді хмарок склика 

В танець музика дзвінка 

І на скрипці грає коник найніжніше... 

Із блакитного струмка починається ріка, 

Ну а дружба починається з усмішки. 

Від усмішки сонячної вмить 

Найсумніший дощик плакать перестане, 

Сонний ліс ураз загомонить 

І заплеще, мов долоньками, листками. 

П р и с п і в. 

Від усмішки йде до всіх тепло — 

До слона і навіть до малої мишки... 

То нехай, щоб добре всім було, 

Ніби лампочки, вмикаються усмішки! 

П р и с п і в.