четвер, 31 березня 2016 р.
Ділення виду 45 780 : 60 і 299 600 : 700. Задачі на рух
Ділення виду 45 780 : 60 і 299 600 : 700. Задачі на рух
Мета: ознайомити учнів з діленням багатоцифрових чисел на розрядні числа;
вдосконалювати обчислювальні навички учнів; виховувати інтерес до предмета.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. КОНТРОЛЬ, КОРЕКЦІЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
Завдання 891
Розв’язання
Для огірків: 10 м · 8 м = 80 м 2 .
Для помідорів: 8 м · 8 м = 64 м 2 .
Для салата: 20 м – 10 м – 8 м = 2 м;
2 м · 8 м = 16 м 2 .
Завдання 892
966 : 42 = 23; 161 : 30 = 5 (ост. 11);
252 : 42 = 6; 275 : 40 = 6 (ост. 35);
40 928 : 8 = 5116; 23 · 43 = 989;
10 032 : 6 = 1672; 30 · 25 = 750.
2. Усні обчислення
Кругові приклади
240 · 4 120 : 4 300 – 60
32 · 100 30 · 90 600 – 480
2700 : 9 6400 : 8 400 · 16
3200 : 8 800 · 3 960 : 30
(240 · 4 = 960; 960 : 30 = 32; 32 · 100 = 3200; 3200 : 8 = 400; 400 · 16 = 6400; 6400 : 8 = 800;
800 · 3 = 2400; 2400 : 4 = 600; 600 – 480 = 120; 120 : 4 = 30; 30 · 90 = 2700; 2700 : 9 = 300;
300 – 60 = 240)
3. Математичний диктант
Знайдіть від добутку чисел 80 і 20.
Сума двох чисел 162. Перший доданок 92. Знайдіть другий доданок.
У скільки разів різниця чисел 47 і 29 менше 36?
Яке число потрібно помножити на 3, щоб отримати 336?
Третя частина невідомого числа дорівнює 25. Чому дорівнює число?
Зменшіть число 3001 на 3.
Число 750 зменште у 5 разів.
Знайдіть від добутку чисел 18 і 5.
Яке число потрібно розділити на 17, щоб отримати частку 200?
Від якого числа потрібно відняти одиницю, щоб отримати 5000?
Відповіді: 1200; 70; 2; 112; 75; 2998; 150; 20; 3400; 5001.
4. Робота за підручником (с. 142)
Завдання 893
457 : 60 = 7 (ост. 37);
378 : 60 = 6 (ост. 18).
5. Актуалізація знань, постановка проблемного питання, повідомлення теми
і мети уроку
Усне розв’язування прикладів «ланцюжком»
240 : 60 = 4 3600 : 40 = 90 84 : 12 = 7 96 : 24 = 4
60 · 7 = 420 90 · 7 = 630 220 · 3 = 660 140 · 3 = 420
14 560 : 70 = ?
— Які прийоми обчислень вам відомі? Які ще необхідно вивчити?
III. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Робота за підручником (с. 142)
Завдання 895; 896
2. Фізкультхвилинка
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Письмове виконання завдань з поясненням на дошці
Завдання 897
1) 11 480 : 40 = 287
2) 26 880 : 70 = 384 Перевірка: 384 · 70 = 26 880
2. Пальчикова гімнастика
V. РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ
Завдання 894 (колективно)
Розв’язання
1) 30 – 20 = 10 (км/год) — швидкість гусеничного трактора;
2) 30 + 10 = 40 (км/год) — загальна швидкість тракторів;
3) 120 : 40 = 3 (год) — проїдуть.
Відповідь: через 3 години відстань між тракторами буде 120 км.
Завдання 898 (самостійно)
Розв’язання
1) 480 : 6 = 80 (км/год) — швидкість автомобіля;
2) 80 : 4 · 3 = 60 (км/год) — швидкість мотоцикла;
3) 480 : 60 = 8 (год) — потрібно мотоциклу.
Відповідь: за 8 годин мотоцикл подолає відстань 480 км.
Завдання 899 (колективно)
1) 92 : 2 = 46 (км) — півдороги;
2) 46 : 2 = 23 (км) — залишилося проїхати.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Продовжіть речення.
На уроці я вчився...
Мені було цікаво...
Складним здалося...
Хочу ще краще навчитися...
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Завдання 900; 901 (с. 144).
Мета: ознайомити учнів з діленням багатоцифрових чисел на розрядні числа;
вдосконалювати обчислювальні навички учнів; виховувати інтерес до предмета.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. КОНТРОЛЬ, КОРЕКЦІЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
Завдання 891
Розв’язання
Для огірків: 10 м · 8 м = 80 м 2 .
Для помідорів: 8 м · 8 м = 64 м 2 .
Для салата: 20 м – 10 м – 8 м = 2 м;
2 м · 8 м = 16 м 2 .
Завдання 892
966 : 42 = 23; 161 : 30 = 5 (ост. 11);
252 : 42 = 6; 275 : 40 = 6 (ост. 35);
40 928 : 8 = 5116; 23 · 43 = 989;
10 032 : 6 = 1672; 30 · 25 = 750.
2. Усні обчислення
Кругові приклади
240 · 4 120 : 4 300 – 60
32 · 100 30 · 90 600 – 480
2700 : 9 6400 : 8 400 · 16
3200 : 8 800 · 3 960 : 30
(240 · 4 = 960; 960 : 30 = 32; 32 · 100 = 3200; 3200 : 8 = 400; 400 · 16 = 6400; 6400 : 8 = 800;
800 · 3 = 2400; 2400 : 4 = 600; 600 – 480 = 120; 120 : 4 = 30; 30 · 90 = 2700; 2700 : 9 = 300;
300 – 60 = 240)
3. Математичний диктант
Знайдіть від добутку чисел 80 і 20.
Сума двох чисел 162. Перший доданок 92. Знайдіть другий доданок.
У скільки разів різниця чисел 47 і 29 менше 36?
Яке число потрібно помножити на 3, щоб отримати 336?
Третя частина невідомого числа дорівнює 25. Чому дорівнює число?
Зменшіть число 3001 на 3.
Число 750 зменште у 5 разів.
Знайдіть від добутку чисел 18 і 5.
Яке число потрібно розділити на 17, щоб отримати частку 200?
Від якого числа потрібно відняти одиницю, щоб отримати 5000?
Відповіді: 1200; 70; 2; 112; 75; 2998; 150; 20; 3400; 5001.
4. Робота за підручником (с. 142)
Завдання 893
457 : 60 = 7 (ост. 37);
378 : 60 = 6 (ост. 18).
5. Актуалізація знань, постановка проблемного питання, повідомлення теми
і мети уроку
Усне розв’язування прикладів «ланцюжком»
240 : 60 = 4 3600 : 40 = 90 84 : 12 = 7 96 : 24 = 4
60 · 7 = 420 90 · 7 = 630 220 · 3 = 660 140 · 3 = 420
14 560 : 70 = ?
— Які прийоми обчислень вам відомі? Які ще необхідно вивчити?
III. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Робота за підручником (с. 142)
Завдання 895; 896
2. Фізкультхвилинка
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Письмове виконання завдань з поясненням на дошці
Завдання 897
1) 11 480 : 40 = 287
2) 26 880 : 70 = 384 Перевірка: 384 · 70 = 26 880
2. Пальчикова гімнастика
V. РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ
Завдання 894 (колективно)
Розв’язання
1) 30 – 20 = 10 (км/год) — швидкість гусеничного трактора;
2) 30 + 10 = 40 (км/год) — загальна швидкість тракторів;
3) 120 : 40 = 3 (год) — проїдуть.
Відповідь: через 3 години відстань між тракторами буде 120 км.
Завдання 898 (самостійно)
Розв’язання
1) 480 : 6 = 80 (км/год) — швидкість автомобіля;
2) 80 : 4 · 3 = 60 (км/год) — швидкість мотоцикла;
3) 480 : 60 = 8 (год) — потрібно мотоциклу.
Відповідь: за 8 годин мотоцикл подолає відстань 480 км.
Завдання 899 (колективно)
1) 92 : 2 = 46 (км) — півдороги;
2) 46 : 2 = 23 (км) — залишилося проїхати.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Продовжіть речення.
На уроці я вчився...
Мені було цікаво...
Складним здалося...
Хочу ще краще навчитися...
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Завдання 900; 901 (с. 144).
Перевір свої досягнення з теми: Розповіді про нас самих
Перевір свої досягнення з теми Розповіді про нас самих
Мета: узагальнити знання учнів за розділом «Розповіді про нас самих»; учити
порівнювати, співставляти прочитані твори; розвивати творчі здібності учнів, уміння
узагальнювати, висловлювати оцінні судження; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Учні в групах інсценізують уривок з п’єси-казки «Лисиця, що впала з неба».
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
— Який розділ ми завершили вивчати?
— Сьогодні ми підіб’ємо підсумки роботи за розділом «Про нас самих». Перевіримо
здобуті знання, узагальнимо вивчений матеріал.
ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Гра «Чи уважний ти читач?»
Тестування
1. Де жив Езоп?
а) У Стародавній Греції;
б) у Стародавньому Римі;
в) у Стародавньому Єгипті.
2. Яка мораль байки «Двоє приятелів і ведмідь»?
а) Не бери чужого;
б) друзі пізнаються в біді;
в) семеро одного не ждуть.
3. Мораллю якої байки є слова «Рука, як кажуть, руку миє»?
а) «Котова наука»;
б) «Двоє приятелів і ведмідь»;
в) «Зозуля й Півень».
4. Як звали хлопчика з байки «Котова наука?»
а) Петрусь;
б) Павлусь;
в) Івась.
5. Скільки років Вовк був старостою?
6. Хто підняв у небо Лисицю?
а) Журавель;
б) лелека;
Відповіді: 1а; 2б; 3в; 4а; 5б; 6а.
2. Гра «Хто це сказав?»
«Дітоньки любі, не тим цікава байка, що говорить неправду, а тим, що під
лушпинням тієї неправди криє, звичайно, велику правду». (І. Я. Франко)
«Годі вам брехати та одно другого знічев’я вихваляти!» (Горобець)
«І, прикинувшись собакою, підмовляв мене піти з ним на вечорниці» (Овечка)
«Чепурися, Лисько! І люди до тебе йдуть, і звірі! Шапочку тобі малинову несуть!»
(Ворона)
«Правда, далебі!
Вже ж недобре лінуватись,
до роботи не прийматись —
це скажу й тобі...» (Мурко)
3. Фізкультхвилинка
4. «З’єднай назву твору та його автора»
«Лисиця, що впала з неба» Олена Пчілка
«Двоє приятелів і ведмідь» Леонід Глібов
«Котова наука» Езоп
«Зозуля і Півень» Неля Шейко-Медведєва
5. Гра «Вгадай героя твору. Назви твір та його автора»
Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кошлатий:
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати,
А зимою — в лігві спати.
Як зачує він весну —
Прокидається від сну. (Ведмідь. Езоп. Байка «Двоє приятелів і ведмідь»)
Ходить хмуро між дубами,
Хижо клацає зубами,
Весь, як є,—
Жорстока лють,
Очі в нього так і ллють.
Зачаївся ось, примовк.
Грізний звір цей, звісно, ... (Вовк. Неля Шейко-Медведєва. П’єса-казка «Лисиця, що
впала з неба»)
Не князівської породи,
А ходить в короні,
Не їздець, а зі шпорами,
Не сторож, а рано будить. (Півень. Л. І. Глібов. Байка «Зозуля і Півень»)
Вночі руда дівчина
Залізла тихо в двір,
Курей перелічила
Та й понесла у бір. (Лисиця. Неля Шейко-Медведєва. П’єса-казка «Лисиця, що впала
з неба»)
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
Найбільше мені запам’яталося...
Урок завершую з ... настроєм.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Відповідати на запитання рубрики «Перевір свої досягнення» (с. 134).
Мета: узагальнити знання учнів за розділом «Розповіді про нас самих»; учити
порівнювати, співставляти прочитані твори; розвивати творчі здібності учнів, уміння
узагальнювати, висловлювати оцінні судження; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Учні в групах інсценізують уривок з п’єси-казки «Лисиця, що впала з неба».
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
— Який розділ ми завершили вивчати?
— Сьогодні ми підіб’ємо підсумки роботи за розділом «Про нас самих». Перевіримо
здобуті знання, узагальнимо вивчений матеріал.
ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Гра «Чи уважний ти читач?»
Тестування
1. Де жив Езоп?
а) У Стародавній Греції;
б) у Стародавньому Римі;
в) у Стародавньому Єгипті.
2. Яка мораль байки «Двоє приятелів і ведмідь»?
а) Не бери чужого;
б) друзі пізнаються в біді;
в) семеро одного не ждуть.
3. Мораллю якої байки є слова «Рука, як кажуть, руку миє»?
а) «Котова наука»;
б) «Двоє приятелів і ведмідь»;
в) «Зозуля й Півень».
4. Як звали хлопчика з байки «Котова наука?»
а) Петрусь;
б) Павлусь;
в) Івась.
5. Скільки років Вовк був старостою?
6. Хто підняв у небо Лисицю?
а) Журавель;
б) лелека;
Відповіді: 1а; 2б; 3в; 4а; 5б; 6а.
2. Гра «Хто це сказав?»
«Дітоньки любі, не тим цікава байка, що говорить неправду, а тим, що під
лушпинням тієї неправди криє, звичайно, велику правду». (І. Я. Франко)
«Годі вам брехати та одно другого знічев’я вихваляти!» (Горобець)
«І, прикинувшись собакою, підмовляв мене піти з ним на вечорниці» (Овечка)
«Чепурися, Лисько! І люди до тебе йдуть, і звірі! Шапочку тобі малинову несуть!»
(Ворона)
«Правда, далебі!
Вже ж недобре лінуватись,
до роботи не прийматись —
це скажу й тобі...» (Мурко)
3. Фізкультхвилинка
4. «З’єднай назву твору та його автора»
«Лисиця, що впала з неба» Олена Пчілка
«Двоє приятелів і ведмідь» Леонід Глібов
«Котова наука» Езоп
«Зозуля і Півень» Неля Шейко-Медведєва
5. Гра «Вгадай героя твору. Назви твір та його автора»
Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кошлатий:
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати,
А зимою — в лігві спати.
Як зачує він весну —
Прокидається від сну. (Ведмідь. Езоп. Байка «Двоє приятелів і ведмідь»)
Ходить хмуро між дубами,
Хижо клацає зубами,
Весь, як є,—
Жорстока лють,
Очі в нього так і ллють.
Зачаївся ось, примовк.
Грізний звір цей, звісно, ... (Вовк. Неля Шейко-Медведєва. П’єса-казка «Лисиця, що
впала з неба»)
Не князівської породи,
А ходить в короні,
Не їздець, а зі шпорами,
Не сторож, а рано будить. (Півень. Л. І. Глібов. Байка «Зозуля і Півень»)
Вночі руда дівчина
Залізла тихо в двір,
Курей перелічила
Та й понесла у бір. (Лисиця. Неля Шейко-Медведєва. П’єса-казка «Лисиця, що впала
з неба»)
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
Найбільше мені запам’яталося...
Урок завершую з ... настроєм.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Відповідати на запитання рубрики «Перевір свої досягнення» (с. 134).
вівторок, 29 березня 2016 р.
Ділення з остачею на двоцифрове число. Усне ділення круглих чисел на розрядні числа. Задачі на пропорційне ділення
Ділення з остачею на двоцифрове число. Усне ділення круглих чисел на розрядні
числа. Задачі на пропорційне ділення
Мета: пояснити учням прийом ділення з остачею на двоцифрове число способом спроб;
удосконалювати навички усного ділення круглих чисел на розрядні та вміння розв’язувати
задачі на пропорційне ділення; формувати обчислювальні навички; виховувати
самостійність.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. КОНТРОЛЬ, КОРЕКЦІЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
Завдання 865
Розв’язання
1) 1456 : 8 · 3 = 546 (км) — проїде перший;
2) 1456 : 7 · 2 = 416 (км) — проїде другий;
3) 546 + 416 = 962 (км) — проїдуть обидва автобуси;
4) 1456 – 962 = 494 (км) — відстань.
Відповідь: 494 км буде відстань між автобусами на той час.
Завдання 866
240 : 30 = 8; 6300 : 900 = 7;
240 : 120 = 2; 6300 : 300 = 21;
300 · 70 + 420 000 = 21 000 + 420 000 = 441 000;
100 000 – 600 · 20 = 100 000 – 12 000 = 88 000.
2. Математичний диктант
Ділене 0, дільник 873. Чому дорівнює частка?
Ділене 19 000, дільник 19 000. Знайдіть частку.
Одна сторона прямокутника 30 см, друга — в 6 разів менше. Чому дорівнює площа
прямокутника?
Людина перебуває на роботі 6 год. Яку частину доби вона знаходиться на роботі?
На скільки частка чисел 1000 і 2 більше 300?
Швидкість вантажного потяга 35 км/год. Потяг був у дорозі 2 години. Яку відстань
він пройшов?
У класі 28 учнів, учнів займаються спортом. Скільки учнів займаються спортом?
Відповіді: 0; 1; 150 см 2 ; 4; 200; 70 км; 21.
3. Робота за підручником (с. 139)
Завдання 867 (усно)
4. Повідомлення теми і мети уроку
III. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Робота за підручником (с. 139)
Завдання 868 (усно)
2. Фізкультхвилинка
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Письмове виконання завдань з поясненням на дошці
Завдання 869
60 : 16 = 3 (ост. 12); 75 : 21 = 3 (ост. 12);
52 : 24 = 2 (ост. 4); 25 : 12 = 2 (ост. 1);
40 : 15 = 2 (ост. 10); 80 : 35 = 2 (ост. 10).
420 : 70 = 6; 6400 : 800 = 8;
560 : 80 = 7; 400 : 80 = 5.
300 : 50 = 6;
2. Пальчикова гімнастика
V. РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ. РОБОТА ЗА ПІДРУЧНИКОМ (с. 139
–140)
Завдання 870
До задачі доцільно скласти таблицю.
Після заповнення й аналізу таблиці вчитель пропонує учням з високим і достатнім рівнем
знань розв’язати її самостійно, з рештою працює колективно.
Розв’язання
1) 80 : 2 = 40 (кг) — маса снігового барса;
2) 40 · 5 = 200 (кг) — маса лева;
3) 200 · 4 = 800 (кг) — маса 4 левів.
Відповідь: 800 кг — маса чотирьох левів.
Завдання 871 (з поясненням на дошці)
Розв’язання
1) 90 – 54 = 36 (л) — після перерви;
2) 90 : 10 = 9 (л) — за годину;
3) 54 : 9 = 6 (год) — до перерви;
4) 36 : 9 = 4 (год) — після перерви.
Відповідь: 6 годин двигун працював до перерви і 4 години після перерви.
Завдання 872 (самостійно)
250 · b – b · 5, якщо b = 200;
250 · 200 – 200 · 5 = 50 000 – 1000 = 49 000.
Завдання 873 (колективно)
Розв’язання
1) 43 600 : 4 = 10 900 (кг) — перелили в другий бідон;
2) 16 кг – 10 кг 960 г = 5 кг 40 г — маса бідона;
3) 43 кг 600 г — 5 кг 40 г = 38 кг 560 г — було в першому бідоні спочатку.
Відповідь: 38 кг 560 г олії було в першому бідоні спочатку.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового дізналися на уроці?
— Яке завдання було найцікавішим?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Завдання 874; 875 (с. 140).
числа. Задачі на пропорційне ділення
Мета: пояснити учням прийом ділення з остачею на двоцифрове число способом спроб;
удосконалювати навички усного ділення круглих чисел на розрядні та вміння розв’язувати
задачі на пропорційне ділення; формувати обчислювальні навички; виховувати
самостійність.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. КОНТРОЛЬ, КОРЕКЦІЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
Завдання 865
Розв’язання
1) 1456 : 8 · 3 = 546 (км) — проїде перший;
2) 1456 : 7 · 2 = 416 (км) — проїде другий;
3) 546 + 416 = 962 (км) — проїдуть обидва автобуси;
4) 1456 – 962 = 494 (км) — відстань.
Відповідь: 494 км буде відстань між автобусами на той час.
Завдання 866
240 : 30 = 8; 6300 : 900 = 7;
240 : 120 = 2; 6300 : 300 = 21;
300 · 70 + 420 000 = 21 000 + 420 000 = 441 000;
100 000 – 600 · 20 = 100 000 – 12 000 = 88 000.
2. Математичний диктант
Ділене 0, дільник 873. Чому дорівнює частка?
Ділене 19 000, дільник 19 000. Знайдіть частку.
Одна сторона прямокутника 30 см, друга — в 6 разів менше. Чому дорівнює площа
прямокутника?
Людина перебуває на роботі 6 год. Яку частину доби вона знаходиться на роботі?
На скільки частка чисел 1000 і 2 більше 300?
Швидкість вантажного потяга 35 км/год. Потяг був у дорозі 2 години. Яку відстань
він пройшов?
У класі 28 учнів, учнів займаються спортом. Скільки учнів займаються спортом?
Відповіді: 0; 1; 150 см 2 ; 4; 200; 70 км; 21.
3. Робота за підручником (с. 139)
Завдання 867 (усно)
4. Повідомлення теми і мети уроку
III. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Робота за підручником (с. 139)
Завдання 868 (усно)
2. Фізкультхвилинка
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Письмове виконання завдань з поясненням на дошці
Завдання 869
60 : 16 = 3 (ост. 12); 75 : 21 = 3 (ост. 12);
52 : 24 = 2 (ост. 4); 25 : 12 = 2 (ост. 1);
40 : 15 = 2 (ост. 10); 80 : 35 = 2 (ост. 10).
420 : 70 = 6; 6400 : 800 = 8;
560 : 80 = 7; 400 : 80 = 5.
300 : 50 = 6;
2. Пальчикова гімнастика
V. РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ. РОБОТА ЗА ПІДРУЧНИКОМ (с. 139
–140)
Завдання 870
До задачі доцільно скласти таблицю.
Після заповнення й аналізу таблиці вчитель пропонує учням з високим і достатнім рівнем
знань розв’язати її самостійно, з рештою працює колективно.
Розв’язання
1) 80 : 2 = 40 (кг) — маса снігового барса;
2) 40 · 5 = 200 (кг) — маса лева;
3) 200 · 4 = 800 (кг) — маса 4 левів.
Відповідь: 800 кг — маса чотирьох левів.
Завдання 871 (з поясненням на дошці)
Розв’язання
1) 90 – 54 = 36 (л) — після перерви;
2) 90 : 10 = 9 (л) — за годину;
3) 54 : 9 = 6 (год) — до перерви;
4) 36 : 9 = 4 (год) — після перерви.
Відповідь: 6 годин двигун працював до перерви і 4 години після перерви.
Завдання 872 (самостійно)
250 · b – b · 5, якщо b = 200;
250 · 200 – 200 · 5 = 50 000 – 1000 = 49 000.
Завдання 873 (колективно)
Розв’язання
1) 43 600 : 4 = 10 900 (кг) — перелили в другий бідон;
2) 16 кг – 10 кг 960 г = 5 кг 40 г — маса бідона;
3) 43 кг 600 г — 5 кг 40 г = 38 кг 560 г — було в першому бідоні спочатку.
Відповідь: 38 кг 560 г олії було в першому бідоні спочатку.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового дізналися на уроці?
— Яке завдання було найцікавішим?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Завдання 874; 875 (с. 140).
ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ («Дієслово»)
ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ («Дієслово»)
Мета: перевірити знання учнів за темою «Дієслово»; розвивати
мислення, увагу, орфографічну пильність; виховувати культуру оформлення
письмових робіт.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
1 варіант
1. Познач правильне твердження.
а) У реченні дієслово найчастіше є підметом;
б) у реченні дієслово найчастіше є присудком;
в) у реченні дієслово найчастіше є другорядним членом.
2. Познач групу слів, яка складається тільки з дієслів
неозначеної форми.
а) Дружать, вивчають, говорять;
б) дружить, вивчає, говорить;
в) дружити, вивчати, говорити.
3. Познач групу дієслів теперішнього часу:
а) малював, перечитає, літає;
б) говорить, слухає, співає;
в) бажає, іде, біжить.
4. Встав пропущені букви у закінченнях дієслів.
Співа..мо, бач..мо, виход..те, воз..ш, перемага..мо.
5. Від поданих іменників утвори дієслова в неозначеній
формі.
Догляд —
хвороба —
стрибок —
життя —
6. Постав дієслова у форму 2-ї особи однини.
Косити —
збирати —
ловити —
дружити —
7. Зміни текст таким чином, щоб події відбувалися в минулому
часі.
Біля моєї хати цвітуть мальви. Вузенька стежка біжить до
криниці. Там росте калина, шумить молоденька тополя. За хатою цвітуть вишні і яблуні.
2 варіант
1. Познач правильне твердження.
а) Початковою формою дієслова є майбутній час;
б) початковою формою дієслова є неозначена форма;
в) початковою формою дієслова є теперішній час.
2. Познач групу слів, яка складається тільки з дієслів неозначеної
форми.
а) Працюють, думають, знають;
б) працювати, думати, знати;
в) працювали, думали, знали.
3. Познач групу дієслів теперішнього часу.
а) Купую, бачив, спить;
б) будує, вчиться, біжить;
в) забуде, скаже, стриже.
4. Встав пропущені букви у закінченнях дієслів.
Говор..ш, друж..мо, вивча..мо, збира..ш, одяга..те.
5. Від поданих іменників утвори дієслова в неозначеній
формі.
Малюнок —
зустріч —
плавання —
молодість —
6. Постав дієслова у форму 3-ї особи однини.
Косити —
збирати —
ловити —
бігти —
7. Зміни текст таким чином, щоб події відбувалися в
теперішньому часі.
Весна співала навкруги, бриніла ніжним вітерцем. Усе в лісі
раділо, а береза плакала.
Берези, з яких брали багато соку, засохли і швидко
загинули.
IV. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Чи вдалося успішно впоратися з усіма завданнями перевірної
роботи?
1 варіант
1. Познач правильне твердження.
а) У реченні дієслово найчастіше є підметом; б) у реченні дієслово найчастіше є
присудком;
в) у реченні дієслово найчастіше є другорядним членом.
2. Познач групу слів, яка складається тільки з дієслів
неозначеної форми.
а) Дружать, вивчають, говорять; б) дружить, вивчає,
говорить;
в) дружити, вивчати, говорити.
3. Познач групу дієслів теперішнього часу:
а) малював, перечитає, літає; б) говорить, слухає,
співає; в) бажає, іде,
біжить.
4. Встав пропущені букви у закінченнях дієслів.
Співа..мо, бач..мо, виход..те, воз..ш, перемага..мо.
5. Від поданих іменників утвори дієслова в неозначеній
формі.
Догляд —
хвороба —
стрибок —
життя —
6. Постав дієслова у форму 2-ї особи однини.
Косити —
збирати —
ловити —
дружити —
7. Зміни текст таким чином, щоб події відбувалися в минулому
часі.
Біля моєї хати цвітуть мальви. Вузенька стежка біжить до
криниці. Там росте калина, шумить молоденька тополя. За хатою цвітуть вишні і
яблуні.
2 варіант
1. Познач правильне твердження.
а) Початковою формою дієслова є майбутній час; б)
початковою формою дієслова є неозначена форма; в) початковою формою дієслова є
теперішній час.
2. Познач групу слів, яка складається тільки з дієслів
неозначеної форми.
а) Працюють, думають, знають; б) працювати, думати, знати;
в) працювали, думали, знали.
3. Познач групу дієслів теперішнього часу.
а) Купую, бачив, спить; б) будує, вчиться, біжить; в) забуде, скаже, стриже.
4. Встав пропущені букви у закінченнях дієслів.
Говор..ш, друж..мо, вивча..мо, збира..ш, одяга..те.
5. Від поданих іменників утвори дієслова в неозначеній
формі.
Малюнок —
зустріч —
плавання —
молодість —
6. Постав дієслова у форму 3-ї особи однини.
Косити —
збирати —
ловити —
бігти —
7. Зміни текст таким чином, щоб події відбувалися в
теперішньому часі.
Весна співала навкруги, бриніла ніжним вітерцем. Усе в лісі
раділо, а береза плакала.
Берези, з яких брали багато соку, засохли і швидко
загинули.
понеділок, 28 березня 2016 р.
Дієслова минулого часу
Дієслова минулого часу
Мета: ознайомити учнів з граматичними ознаками дієслів
минулого часу; вчити змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на
навчальну таблицю та за зразком, ставити дієслова минулого часу в потрібну
родову форму за питанням (що робив (-ла, -ло)?, що зробив (-ла, -ло)?);
розвивати навички грамотного письма; вихо-вувати інтерес до вивчення
мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
Вправа 309
— Який заголовок ви дібрали до казки?
— Прочитайте продовження казки. Назвіть дієслова
теперішнього часу. Поясніть правопис особових закінчень цих дієслів.
2. Каліграфічна хвилинка
Мі іл ль йон мільйон
Зробіть звуко-буквений аналіз слова. Провідміняйте
його.
— Запишіть речення із ним.
Мільйони людей знаходять у собі сили відмовитися від
шкідливих звичок.
— Скажіть, як ви ставитеся до подібних учинків.
3. Робота над прислів’ями
— Прочитайте, поясніть зміст. Випишіть дієслова, визначте їх
особу, число. Виділіть закінчення, поясніть написання.
1) Що маєш робить, то зроби сьогодні, а що маєш з’їсти, то
з’їж завтра. 2) Будеш учиться — завжди пригодиться. 3) Хочеш їсти калачі, не
сиди на печі. 4) Любиш кататися — люби і саночки возить.
4. Повторення вивченого про дієслово
Дієслово
- Називає...
- Відповідає...
- Виражає дію...
- Змінюється за...
— Як перевірити правопис ненаголошеного голосного в
закінченні дієслів?
1) Поставити...
2) Визначити...
3) Вибрати...
— Користуючись алгоритмом, поясніть правопис дієслів.
Напиш..ш, нос..те, ма..ш, чит..в.
— Яке слово «зайве»? Чому? (Читав, бо воно — минулого
часу.)
— Визначте час перших трьох дієслів.
— Як змінюються дієслова майбутнього і теперішнього
часу?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як змінюються дієслова
минулого часу.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Спостереження за мовним матеріалом
Робота в групах
1-ша група. Поставте дієслова у форму минулого часу. Змініть
за числами.
Писати —
Малювати —
Шити —
Висновок. Дієслова минулого часу змінюються за
числами.
2-га група. Змініть за особами та числами дієслово писав.
Виділіть закінчення.
я писав
ти?
він?
ми?
ви?
вони?
Висновок. Дієслова минулого часу не змінюються за особами
(про це свідчить закінчення, яке не змінюється). Дієслова минулого часу
змінюються за числами.
3-тя група. Поставте дієслова у форму минулого часу,
спробуйте змінити їх за родами. Виділіть закінчення.
Писати — він..., вона..., воно...,
шити — він..., вона..., воно...
Висновок. Дієслова минулого часу змінюються за родами у 3-й
особі однини.
2. Складання опорної таблиці
ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ:
- змінюються: за числами; за родами (у 3-й особі
однини);
- не змінюються за особами.
3. Робота за підручником (с. 158–160)
Вправи 310–313
- Вправа 313
Словникова робота
Держава — 1) Апарат політичної влади в суспільстві.
2) Країна з таким апаратом політичної влади.
— Доберіть синоніми до слова держава. (Країна, Батьківщина,
Вітчизна, край)
— Доберіть споріднені слова до слова держава, виділіть
корінь, визначте, до якої частини мови належать дібрані слова. (Державний,
державність, одержавлення, державець)
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в парах
— Прочитайте, поясніть зміст. Випишіть дієслово, поставте
його в усіх формах минулого часу за зразком.
Око бачить далеко, а розум ще далі.
Зразок. Світити — світив, засвітив; світила, засвітила;
світило, засвітило; світили, засвітили.
2. Робота в групах
— Прочитайте вірш. Випишіть дієслова. Визначте число і
рід.
— Випишіть синоніми до слова говорити. Запишіть значення
кожного із синонімів.
ХТО КРИЧАВ?
Йшов з лікарні Гнат селом,
А дружки й спитали:
— Що, брат, боляче було,
коли зуба рвали?
— Ні,— хлопчина їм сказав,—
Не дуже боліло...
— А чого ж ти так горлав
В лікаря щосили?
— Та то ж лікар заволав,
Бо я став брикаться,
Йому щипці поламав
І... вкусив за пальця!
Грицько Бойко
Довідка: голосно кричати, голосно покликати, звертатися до
когось із запитанням, передавати думки.
З народної мудрості
Таке говорить, що й собака з маслом не з’їсть. Розказав
Мирон рябої кобили сон. Верзе, що й купи не тримається. Язиком молоти — не
ціпом махати. Набалакав — і в торбу не вбере. Говори з другом поменше, а з
собою побільше. Товче воду в ступі (пусті балачки).
3. Творчий диктант
Учитель диктує приказки, вживаючи дієслова теперішнього
часу, а учні їх записують у потрібній формі минулого часу.
Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає. Березень у
зими кожуха купує, а на третій день продає.
Перевірка: Сонце гріло, сонце сяяло — вся природа
воскресала. Березень у зими кожуха купив, а на третій день — продав.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Які відкриття ви зробили для себе на уроці?
— Як змінюються дієслова минулого часу за числами? (Можуть
бути у формі однини та множини)
— Як змінюються дієслова минулого часу в однині? (За
родами)
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 314 (с. 160).
Неля Шейко-Медведєва. Лисиця, що впала з неба (П’єса-казка на 2 дії)
Неля Шейко-Медведєва. Лисиця, що впала з неба (П’єса-казка на 2 дії)
Мета: ознайомити учнів із творчістю Нелі Шейко-Медведєвої; розширити знання школярів
про п’єсу як жанр; поглибити розуміння побудови тексту п’єси; вчити знаходити за
допомогою вибіркового читання уривки, слова, які характеризують дійових осіб, вчити
розрізняти характеристики дійових осіб за їхніми висловами, вчинками; розвивати творчі
здібності учнів, дослідницькі якості; виховувати правдивість, відповідальність за свої
вчинки, вміння тримати слово.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Сьогодні у нас незвичайний урок.
У світ фантазії зробимо ще один крок.
А з творчістю ми вже стрічались не раз,
І знову вона завітала до нас.
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором.
Накрапає дощ (тихо).
Дощ пускається сильніше (голосніше).
Злива (голосно).
Дощ слабшає (тихіше).
Дощ припинився (читання припиняється).
Бобре, друже, друже бобре,
Міст зробив ти дуже добре:
Не бредуть бобри у брід,
Майстрові кричать: «Привіт!»
2. Гра «Звуконаслідування»
Забивайте цвяхи: Гбду! Гбдо! Гбде! Гбди! Гбда! Гбді! Гбді!
Імітуйте кінський тупіт: Птку! Птко! Птка! Птки! Птке! Птки!
Кидайте уявні тарілки партнерові: Кчку! Кчко! Кчке! Кчка! Кчки! Кчки!
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання байки Олени Пчілки «Котова наука».
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
— Прочитайте уривок із вірша, роз’єднавши слова.
Затихнувгомін. Взалізгаслосвітло,
Івраз, заполонившивсічуття,
розсунуласьзавіса...
Ірозквітложиття — мовказка,
йказка — мов життя.
— Пригадайте, як називається вірш. Хто його автор?
— Що показують у театрі?
— Що таке п’єса?
— Чим вона відрізняється від творів інших жанрів?
— Які особливості побудови п’єси?
— Які п’єси ви читали в 3-му класі?
— Продовжте речення: «Щоб показати п’єсу на сцені, потрібно...».
— Сьогодні ми ознайомимося з п’єсою Нелі Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання учнями статті про Нелі Шейко-Медведєву
— Де народилася письменниця?
— Де вона отримала вищу освіту?
— Для кого пише свої твори?
2. Фізкультхвилинка
3. Опрацювання першої дії п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з
неба»
1) Підготовка до читання п’єси вголос.
Читання інструкції (с. 123)
— Як ви вважаєте, між ким відбуватимуться дії твору?
— Що ви знаєте про цих тварин?
— Продовжте думку:
хитрий, як...; покірний, як...; страшний, як...; впертий, як...; боязкий, як...
— Сьогодні ми маємо можливість перевірити правдивість цих сталих виразів. Ось
послухайте п’єсу-казку.
2) Читання твору вчителем.
3) Перевірка сприймання.
— Які дійові особи зустрічаються у п’єсі?
— Коли і як з’явилася Лисиця?
— Як вона розмовляє з Вовком?
— Чому Вовк захищає Лисицю?
4) Робота над виразністю читання.
— Які речення за метою висловлювання зустрічаються в тексті найчастіше? Зачитайте
кілька окличних речень; питальних.
— Як потрібно читати слова або речення, подані в дужках?
5) Самостійне читання першої дії п’єси учнями (спочатку — повільно, а потім, після
кожної вказівки вчителя,— дедалі швидше й швидше; кінцівку — скоромовкою).
6) Гра «Хто швидше читає?».
Знайти слова:
Вовка: «Постривайте! А останнє слово?».
Лисиці: «Ати, я бачу, розумна пташка...».
Ворони: «Не добрий, а дурний!».
— Чи сподобалася вам п’єса? Чим саме?
— Чи хотіли б ви дізнатися, що сталося з героями далі?
— Від чого автор застерігає читачів?
7) Гра «Віднімай та додавай, нове слово укладай».
ЗЛЮ + О + ДІ – Ю + ЙКА= ... (Злодійка).
Д__ + К__ + Ч = __ У __ А__ ... (Дукач).
КР + ЛУ – Р + НОК = ... (Клунок).
СІК – ІК + ЕЛЬ + ЧАС – С + НИ = ... (Сельчани).
Ф + ТОР – Т + Т + ЖНЕЦЬ – ЖН – Ь + Я = ... (Фортеця).
— З усіма відгаданими словами ви зустрінетесь, коли будете читати другу дію п’єси Н.
Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба».
— Прочитайте тлумачення слова дукач у підручнику.
4. Фізкультхвилинка
5. Опрацювання другої дії п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з
1) Словникова робота.
Читання слів в парі «луною»
Дрижить ополонка наставляє
шановні паморозь натомість
укинути злодійка замислила
фортеця сельчани позбутися
завивши пропонує побачивши
— Прочитайте кожний стовпчик слів на одному диханні. Який з них читати було легше?
— Які слова вам незрозумілі? (Кілька учнів шукають і зачитують пояснення цих слів у
тлумачному словнику.)
— Доберіть синоніми до слів замислила (задумала), натомість (замість), злодійка
(крадійка).
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання другої дії п’єси учнями.
3) Перевірка сприймання.
— Де відбуваються події другої дії?
— Скільки у ній дійових осіб? Хто вони?
— Чи з’явилися нові дійові особи?
4) Аналіз змісту другої дії п’єси. Вибіркове читання.
— Якої пори року відбувається друга дія казки? Чому ви вважаєте саме так? Доведіть свою
думку словами тексту.
— Що вчиняла Лисиця? Як вона ставилася до Вовка?
— Хто допомагав Лисиці в її злочинах?
— Чому вона вирішила позбутися Вовка?
— Як вона хотіла це здійснити?
— Чому Ворона допомагала Вовкові? Поясніть вислів «чорна справа».
— Як усі разом перехитрили Лисицю?
— Від чого автор застерігає читачів? Що засуджує?
6. Спостереження за мовою дійових осіб. Підготовка до інсценізації п’єси
— Хто з дійових осіб не має слів?
— Хто має дуже мало реплік?
— Розкажіть, які дії повинен виконати кожен із них.
— Які зміни настрою слід передати словами Вовка?
— З якою інтонацією потрібно читати слова Сірка, Ворони, Лисиці, Зайця?
7. Інсценізація п’єси
Учні у групах обирають уривок казки для інсценізації (той, що найбільше сподобався).
Читають, передаючи характер, настрій дійових осіб за допомогою голосу, міміки, жестів.
8. Гра «Голосування ногами»
Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва
шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте
його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення
неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— Хто автор прочитаної п’єси-казки?
— Хто головний герой твору?
— Яким є ваше ставлення до нього?
— Чия поведінка видалася вам несподіваною? Чому?
— Учинки кого із персонажів ви засуджуєте, а кого — схвалюєте? Чому?
— Яку роль хотіли б зіграти у п’єсі? Чому?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати інсценізацію уривка із п’єси (с. 123–133).
Мета: ознайомити учнів із творчістю Нелі Шейко-Медведєвої; розширити знання школярів
про п’єсу як жанр; поглибити розуміння побудови тексту п’єси; вчити знаходити за
допомогою вибіркового читання уривки, слова, які характеризують дійових осіб, вчити
розрізняти характеристики дійових осіб за їхніми висловами, вчинками; розвивати творчі
здібності учнів, дослідницькі якості; виховувати правдивість, відповідальність за свої
вчинки, вміння тримати слово.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Сьогодні у нас незвичайний урок.
У світ фантазії зробимо ще один крок.
А з творчістю ми вже стрічались не раз,
І знову вона завітала до нас.
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором.
Накрапає дощ (тихо).
Дощ пускається сильніше (голосніше).
Злива (голосно).
Дощ слабшає (тихіше).
Дощ припинився (читання припиняється).
Бобре, друже, друже бобре,
Міст зробив ти дуже добре:
Не бредуть бобри у брід,
Майстрові кричать: «Привіт!»
2. Гра «Звуконаслідування»
Забивайте цвяхи: Гбду! Гбдо! Гбде! Гбди! Гбда! Гбді! Гбді!
Імітуйте кінський тупіт: Птку! Птко! Птка! Птки! Птке! Птки!
Кидайте уявні тарілки партнерові: Кчку! Кчко! Кчке! Кчка! Кчки! Кчки!
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання байки Олени Пчілки «Котова наука».
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
— Прочитайте уривок із вірша, роз’єднавши слова.
Затихнувгомін. Взалізгаслосвітло,
Івраз, заполонившивсічуття,
розсунуласьзавіса...
Ірозквітложиття — мовказка,
йказка — мов життя.
— Пригадайте, як називається вірш. Хто його автор?
— Що показують у театрі?
— Що таке п’єса?
— Чим вона відрізняється від творів інших жанрів?
— Які особливості побудови п’єси?
— Які п’єси ви читали в 3-му класі?
— Продовжте речення: «Щоб показати п’єсу на сцені, потрібно...».
— Сьогодні ми ознайомимося з п’єсою Нелі Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання учнями статті про Нелі Шейко-Медведєву
— Де народилася письменниця?
— Де вона отримала вищу освіту?
— Для кого пише свої твори?
2. Фізкультхвилинка
3. Опрацювання першої дії п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з
неба»
1) Підготовка до читання п’єси вголос.
Читання інструкції (с. 123)
— Як ви вважаєте, між ким відбуватимуться дії твору?
— Що ви знаєте про цих тварин?
— Продовжте думку:
хитрий, як...; покірний, як...; страшний, як...; впертий, як...; боязкий, як...
— Сьогодні ми маємо можливість перевірити правдивість цих сталих виразів. Ось
послухайте п’єсу-казку.
2) Читання твору вчителем.
3) Перевірка сприймання.
— Які дійові особи зустрічаються у п’єсі?
— Коли і як з’явилася Лисиця?
— Як вона розмовляє з Вовком?
— Чому Вовк захищає Лисицю?
4) Робота над виразністю читання.
— Які речення за метою висловлювання зустрічаються в тексті найчастіше? Зачитайте
кілька окличних речень; питальних.
— Як потрібно читати слова або речення, подані в дужках?
5) Самостійне читання першої дії п’єси учнями (спочатку — повільно, а потім, після
кожної вказівки вчителя,— дедалі швидше й швидше; кінцівку — скоромовкою).
6) Гра «Хто швидше читає?».
Знайти слова:
Вовка: «Постривайте! А останнє слово?».
Лисиці: «Ати, я бачу, розумна пташка...».
Ворони: «Не добрий, а дурний!».
— Чи сподобалася вам п’єса? Чим саме?
— Чи хотіли б ви дізнатися, що сталося з героями далі?
— Від чого автор застерігає читачів?
7) Гра «Віднімай та додавай, нове слово укладай».
ЗЛЮ + О + ДІ – Ю + ЙКА= ... (Злодійка).
Д__ + К__ + Ч = __ У __ А__ ... (Дукач).
КР + ЛУ – Р + НОК = ... (Клунок).
СІК – ІК + ЕЛЬ + ЧАС – С + НИ = ... (Сельчани).
Ф + ТОР – Т + Т + ЖНЕЦЬ – ЖН – Ь + Я = ... (Фортеця).
— З усіма відгаданими словами ви зустрінетесь, коли будете читати другу дію п’єси Н.
Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба».
— Прочитайте тлумачення слова дукач у підручнику.
4. Фізкультхвилинка
5. Опрацювання другої дії п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з
1) Словникова робота.
Читання слів в парі «луною»
Дрижить ополонка наставляє
шановні паморозь натомість
укинути злодійка замислила
фортеця сельчани позбутися
завивши пропонує побачивши
— Прочитайте кожний стовпчик слів на одному диханні. Який з них читати було легше?
— Які слова вам незрозумілі? (Кілька учнів шукають і зачитують пояснення цих слів у
тлумачному словнику.)
— Доберіть синоніми до слів замислила (задумала), натомість (замість), злодійка
(крадійка).
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання другої дії п’єси учнями.
3) Перевірка сприймання.
— Де відбуваються події другої дії?
— Скільки у ній дійових осіб? Хто вони?
— Чи з’явилися нові дійові особи?
4) Аналіз змісту другої дії п’єси. Вибіркове читання.
— Якої пори року відбувається друга дія казки? Чому ви вважаєте саме так? Доведіть свою
думку словами тексту.
— Що вчиняла Лисиця? Як вона ставилася до Вовка?
— Хто допомагав Лисиці в її злочинах?
— Чому вона вирішила позбутися Вовка?
— Як вона хотіла це здійснити?
— Чому Ворона допомагала Вовкові? Поясніть вислів «чорна справа».
— Як усі разом перехитрили Лисицю?
— Від чого автор застерігає читачів? Що засуджує?
6. Спостереження за мовою дійових осіб. Підготовка до інсценізації п’єси
— Хто з дійових осіб не має слів?
— Хто має дуже мало реплік?
— Розкажіть, які дії повинен виконати кожен із них.
— Які зміни настрою слід передати словами Вовка?
— З якою інтонацією потрібно читати слова Сірка, Ворони, Лисиці, Зайця?
7. Інсценізація п’єси
Учні у групах обирають уривок казки для інсценізації (той, що найбільше сподобався).
Читають, передаючи характер, настрій дійових осіб за допомогою голосу, міміки, жестів.
8. Гра «Голосування ногами»
Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва
шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте
його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення
неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— Хто автор прочитаної п’єси-казки?
— Хто головний герой твору?
— Яким є ваше ставлення до нього?
— Чия поведінка видалася вам несподіваною? Чому?
— Учинки кого із персонажів ви засуджуєте, а кого — схвалюєте? Чому?
— Яку роль хотіли б зіграти у п’єсі? Чому?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати інсценізацію уривка із п’єси (с. 123–133).
неділю, 27 березня 2016 р.
Повторення вивченого. Задачі на пропорційне ділення. Розв’язування рівнянь
Повторення вивченого. Задачі на пропорційне ділення. Розв’язування рівнянь
Мета: повторити множення багатоцифрових чисел на круглі та розрядні числа;
закріплювати вміння розв’язувати задачі, рівняння і нерівності; розвивати мислення;
виховувати інтерес до предмета.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. КОНТРОЛЬ, КОРЕКЦІЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
Завдання 847
Розв’язання
1) 2 + 3 = 5 (сп.) — пошила швачка;
2) 10 : 5 = 2 (м) — на одну спідницю;
3) 2 · 2 = 4 (м) — за перший день.
Відповідь: 4 м тканини витратила швачка за перший день.
Завдання 848
620 · 600 = 372 000; 70 070 – 9000 = 61 070;
870 · 90 = 78 300; 4900 · 20 = 98 000;
570 · 60 : 5 = 34 200 : 5 = 6840; 49 544 : 8 = 6193.
2. Усні обчислення. Задачі на кмітливість
Один чоловік купив три кози і заплатив 3 гривні. Запитання: по чому коза пішла? (По
землі)
Троє людей чекали потяг три години. Скільки чекав потяг кожен? (Три години)
На земній кулі нараховується 2800 видів птахів і 1600 видів павукоподібних. Якщо
кожен з видів птахів знищить один вид павукоподібних, чи залишаться ті на Землі?
(Ні)
На складі було 5 цистерн з пальним, по 6 т в кожній. З двох цистерн пальне видали на
заправку автобусів. Скільки цистерн залишилося? (Залишилося 5 цистерн)
3. Повідомлення теми і мети уроку
III. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Робота за підручником (с. 137–138). Письмове виконання завдань з поясненням
на дошці
Завдання 849
Розв’язання
1) 72 : 4 = 18 (кг) — в одній каністрі;
2) 54 : 18 = 3 (кан.) — потрібно.
Відповідь: 3 каністри потрібно, щоб розлити 54 кг гасу.
Завдання 852
x : 20 = 240 x · 20 = 200
x = 240 · 20 x = 200 : 20
x = 4800 x = 10
840 : x = 20 30 · x = 960
x = 840 : 20 x = 960 : 30
х = 42 x = 32
Завдання 855
4 · 320 · 5 = (4 · 5) · 320 = 20 · 320 = 6400;
15 · 2 · 240 = (15 · 2) · 240 = 30 · 240 = 7200;
180 · 5 · 20 = 180 · (5 · 20) = 180 · 100 = 18 000;
50 · 128 · 2 = 128 · (2 · 50) = 128 · 100 = 12 800.
2. Фізкультхвилинка
3. Усне виконання завдань
Завдання 851
В два магазини привезли 8 ящиків помідорів. До першого магазину привезли 60 кг
помідорів, а до другого — 36 кг помідорів. Скільки ящиків привезли в кожен магазин?
Розв’язання
1) 60 + 36 = 96 (кг) — привезли в обидва магазини.
2) 96 : 8 = 12 (кг) — в одному ящику.
3) 60 : 12 = 5 (ящ.) — у перший магазин.
4) 36 : 12 = 3 (ящ.) — у другий магазин.
Відповідь: 5 ящиків помідорів привезли в перший магазин, 3 ящики помідорів у другий
магазин.
Завдання 853
4. Самостійна робота
Завдання 850
Розв’язання
1) 54 + 36 = 90 (кг) — було бензину;
2) 90 : 5 = 18 (кг) — в одній каністрі;
3) 54 : 18 = 3 (кан.) — у перший автомобіль;
4) 36 : 18 = 2 (кан.) — у другий автомобіль.
Відповідь: 3 каністри було заправлено в перший автомобіль і 2 каністри — в другий
автомобіль.
Завдання 854
54 : (2 · 9) = 54 : 18 = 3; 32 : (4 · 4) = 32 : 16 = 2;
54 : 2 : 9 = 27 : 9 = 3; 32 : 4 : 4 = 8 : 4 = 2;
96 : (12 · 4) = 96 : 48 = 2; 96 : 4 : 12 = 24 : 12 = 2.
IV. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового дізналися на уроці?
— Яке завдання було найцікавішим?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Завдання 856; 857 (с. 138).
Мета: повторити множення багатоцифрових чисел на круглі та розрядні числа;
закріплювати вміння розв’язувати задачі, рівняння і нерівності; розвивати мислення;
виховувати інтерес до предмета.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. КОНТРОЛЬ, КОРЕКЦІЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
Завдання 847
Розв’язання
1) 2 + 3 = 5 (сп.) — пошила швачка;
2) 10 : 5 = 2 (м) — на одну спідницю;
3) 2 · 2 = 4 (м) — за перший день.
Відповідь: 4 м тканини витратила швачка за перший день.
Завдання 848
620 · 600 = 372 000; 70 070 – 9000 = 61 070;
870 · 90 = 78 300; 4900 · 20 = 98 000;
570 · 60 : 5 = 34 200 : 5 = 6840; 49 544 : 8 = 6193.
2. Усні обчислення. Задачі на кмітливість
Один чоловік купив три кози і заплатив 3 гривні. Запитання: по чому коза пішла? (По
землі)
Троє людей чекали потяг три години. Скільки чекав потяг кожен? (Три години)
На земній кулі нараховується 2800 видів птахів і 1600 видів павукоподібних. Якщо
кожен з видів птахів знищить один вид павукоподібних, чи залишаться ті на Землі?
(Ні)
На складі було 5 цистерн з пальним, по 6 т в кожній. З двох цистерн пальне видали на
заправку автобусів. Скільки цистерн залишилося? (Залишилося 5 цистерн)
3. Повідомлення теми і мети уроку
III. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Робота за підручником (с. 137–138). Письмове виконання завдань з поясненням
на дошці
Завдання 849
Розв’язання
1) 72 : 4 = 18 (кг) — в одній каністрі;
2) 54 : 18 = 3 (кан.) — потрібно.
Відповідь: 3 каністри потрібно, щоб розлити 54 кг гасу.
Завдання 852
x : 20 = 240 x · 20 = 200
x = 240 · 20 x = 200 : 20
x = 4800 x = 10
840 : x = 20 30 · x = 960
x = 840 : 20 x = 960 : 30
х = 42 x = 32
Завдання 855
4 · 320 · 5 = (4 · 5) · 320 = 20 · 320 = 6400;
15 · 2 · 240 = (15 · 2) · 240 = 30 · 240 = 7200;
180 · 5 · 20 = 180 · (5 · 20) = 180 · 100 = 18 000;
50 · 128 · 2 = 128 · (2 · 50) = 128 · 100 = 12 800.
2. Фізкультхвилинка
3. Усне виконання завдань
Завдання 851
В два магазини привезли 8 ящиків помідорів. До першого магазину привезли 60 кг
помідорів, а до другого — 36 кг помідорів. Скільки ящиків привезли в кожен магазин?
Розв’язання
1) 60 + 36 = 96 (кг) — привезли в обидва магазини.
2) 96 : 8 = 12 (кг) — в одному ящику.
3) 60 : 12 = 5 (ящ.) — у перший магазин.
4) 36 : 12 = 3 (ящ.) — у другий магазин.
Відповідь: 5 ящиків помідорів привезли в перший магазин, 3 ящики помідорів у другий
магазин.
Завдання 853
4. Самостійна робота
Завдання 850
Розв’язання
1) 54 + 36 = 90 (кг) — було бензину;
2) 90 : 5 = 18 (кг) — в одній каністрі;
3) 54 : 18 = 3 (кан.) — у перший автомобіль;
4) 36 : 18 = 2 (кан.) — у другий автомобіль.
Відповідь: 3 каністри було заправлено в перший автомобіль і 2 каністри — в другий
автомобіль.
Завдання 854
54 : (2 · 9) = 54 : 18 = 3; 32 : (4 · 4) = 32 : 16 = 2;
54 : 2 : 9 = 27 : 9 = 3; 32 : 4 : 4 = 8 : 4 = 2;
96 : (12 · 4) = 96 : 48 = 2; 96 : 4 : 12 = 24 : 12 = 2.
IV. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового дізналися на уроці?
— Яке завдання було найцікавішим?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Завдання 856; 857 (с. 138).
Леонід Глібов. Зозуля і Півень
Леонід Глібов. Зозуля і Півень
Мета: розширювати знання учнів про особливості жанру байки; продовжити ознайомлення
школярів із життям і творчістю Л. І. Глібова; навчати визначати головну думку байки;
розвивати образність мовлення, виразність читання, артистичні здібності учнів через
інсценування сюжету байки; виховувати почуття справедливості і переконання, що тільки
щирість і відвертість — запорука душевного спілкування.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Зеленіли в лузі лози,
Заблукали в лозах кози.
Кіз у лозах я знайду
І додому приведу.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Перевірка виконання завдань за вибором.
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні розширюватимемо знання про жанр байки, про творчість і життя відомого
українського байкаря Л. І. Глібова.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Народився Л. І. Глібов 5 березня 1827 року у селі Веселий Поділ на Полтавщині.
Батьки його не цуралися народних звичаїв. Маленького Леоніда рідні звали Льолик. Він
був веселим і жвавим хлопчиком, дуже любив рослини і квіти. Вдома охоче доглядав за
квітами. Його прозвали жартома «квітчастий король».
До школи Льолик спочатку не ходив, а вчився вдома. Учителькою була мати Орина
Гаврилівна, культурна, освічена жінка.
У 13 років Леоніда відвезли до Полтави у гімназію. Він швидко подружився з
учнями. Але, уперше відірвавшись від дому, хлопеці так занудьгував, що йому снилася
рідна оселя. Ця туга вилилась у вірш, над яким він старанно вивів назву «Сон». Це був
перший вірш Глібова.
Леонід Іванович дуже любив дітей. Декілька років працював учителем географії та
історії. Але важка хвороба змусила припинити викладацьку діяльність. На 66-му році життя
від астми і хвороби серця Л. Глібов помер. Весь Чернігів проводжав його в останній путь.
Труну несли на руках.
Відомий український байкар залишив після себе значний творчий доробок (байки,
вірші, казки, загадки, акровірші).
2. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання статті про Л. І. Глібова учнями
— Де і коли народився майбутній байкар?
— Де минуло його дитинство?
— Де хлопчик здобув освіту?
— Де пройшла найбільша частина життя байкаря?
— Хто з відомих людей був серед його учнів?
— Де письменник друкував твори для дітей? Під яким псевдонімом?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання байки Л. Глібова «Зозуля і Півень»
1) Гра «Відгадай загадки, назви героїв байки».
Хто з вас птаха того знає,
Що дітей не доглядає,
Яйця тихо, крадькома
В гніздах інших залишає? (Зозуля)
Гребінь, крила, гарний хвіст
І співає як артист. (Півень)
— Що вам відомо про цих птахів?
— Де живе кожен із цих птахів? Які голоси вони мають? Чи гарно співають?
2) Виразне читання байки вчителем.
— Чи сподобалася вам байка?
— Чи є інші дійові особи, крім Зозулі й Півня? (Горобець, автор)
3) Словникова робота.
Читання «сходинок» слів
довіку годить
клювати пурхнув
кралечко вихваляє
невеличка виспівуєш
веселенько недоленька
милесенький жалібненько
— Прочитайте кожну колонку слів згори вниз мовчки, а потім знизу вгору — з
прискоренням.
— Чи є тут дієслова? Прочитайте їх.
— Які ви знаєте зменшувально-пестливі суфікси? (-еньк; -ечк- ; -есеньк- )
Знайдіть слова, ужиті у зменшувально-пестливій формі.
— Доберіть синоніми до слів.
Довіку — завжди, вічно.
Пурхнув — перелетів.
— Поясніть значення слів.
Годить — догоджає, задовольняє.
Кралечко — красуня, краля.
Недоленька — нещасливе, тяжке життя.
Безталанне — безрадісне, нещасне.
— Прочитайте тлумачення слів далебі і знічев’я у підручнику (с. 120).
4) Гра «Губи на замку». Самостійне мовчазне повторне читання байки учнями.
— Читаючи байку, спробуйте розподілити слова героїв.
5) Аналіз змісту байки з елементами вибіркового читання.
— За що хвалили одне одного Півень і Зозуля?
— Як Зозуля вихваляла спів Півня? З чим порівнювала його спів? Прочитайте.
— Що їй відповів Півень? Якими словами звертався до Зозулі? Прочитайте.
— Хто почув цю розмову? Що сказав Горобець, почувши ці розмови?
— Де у байці міститься повчання? Які слова з цього повчання стали прислів’ям? Як ви його
розумієте?
— Як ви вважаєте, ці слова стосуються птахів? Чи автор мав на увазі когось іншого?
— Які риси характеру засуджує автор у цій байці?
6) Вправи на розвиток швидкості читання.
Гра «Хто швидше?»
— Прочитайте, як Півень звертався до Зозулі.
— А як — Зозуля до Півня?
7) Робота над виразністю читання. Читання за особами.
— Який оберете тон читання? (Ніжний, захопливий, облесливий)
— У якому темпі будете читати? (Спокійно, повільно)
— Яким тоном читатимете слова автора в кінці твору? (Упевнено-повчально)
8) Робота в групах. Інсценізація байки.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якою байкою ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Хто її автор?
— Чого вчить ця байка?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити байку напам’ять (с. 119–121).
Мета: розширювати знання учнів про особливості жанру байки; продовжити ознайомлення
школярів із життям і творчістю Л. І. Глібова; навчати визначати головну думку байки;
розвивати образність мовлення, виразність читання, артистичні здібності учнів через
інсценування сюжету байки; виховувати почуття справедливості і переконання, що тільки
щирість і відвертість — запорука душевного спілкування.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Зеленіли в лузі лози,
Заблукали в лозах кози.
Кіз у лозах я знайду
І додому приведу.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Перевірка виконання завдань за вибором.
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні розширюватимемо знання про жанр байки, про творчість і життя відомого
українського байкаря Л. І. Глібова.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Народився Л. І. Глібов 5 березня 1827 року у селі Веселий Поділ на Полтавщині.
Батьки його не цуралися народних звичаїв. Маленького Леоніда рідні звали Льолик. Він
був веселим і жвавим хлопчиком, дуже любив рослини і квіти. Вдома охоче доглядав за
квітами. Його прозвали жартома «квітчастий король».
До школи Льолик спочатку не ходив, а вчився вдома. Учителькою була мати Орина
Гаврилівна, культурна, освічена жінка.
У 13 років Леоніда відвезли до Полтави у гімназію. Він швидко подружився з
учнями. Але, уперше відірвавшись від дому, хлопеці так занудьгував, що йому снилася
рідна оселя. Ця туга вилилась у вірш, над яким він старанно вивів назву «Сон». Це був
перший вірш Глібова.
Леонід Іванович дуже любив дітей. Декілька років працював учителем географії та
історії. Але важка хвороба змусила припинити викладацьку діяльність. На 66-му році життя
від астми і хвороби серця Л. Глібов помер. Весь Чернігів проводжав його в останній путь.
Труну несли на руках.
Відомий український байкар залишив після себе значний творчий доробок (байки,
вірші, казки, загадки, акровірші).
2. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання статті про Л. І. Глібова учнями
— Де і коли народився майбутній байкар?
— Де минуло його дитинство?
— Де хлопчик здобув освіту?
— Де пройшла найбільша частина життя байкаря?
— Хто з відомих людей був серед його учнів?
— Де письменник друкував твори для дітей? Під яким псевдонімом?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання байки Л. Глібова «Зозуля і Півень»
1) Гра «Відгадай загадки, назви героїв байки».
Хто з вас птаха того знає,
Що дітей не доглядає,
Яйця тихо, крадькома
В гніздах інших залишає? (Зозуля)
Гребінь, крила, гарний хвіст
І співає як артист. (Півень)
— Що вам відомо про цих птахів?
— Де живе кожен із цих птахів? Які голоси вони мають? Чи гарно співають?
2) Виразне читання байки вчителем.
— Чи сподобалася вам байка?
— Чи є інші дійові особи, крім Зозулі й Півня? (Горобець, автор)
3) Словникова робота.
Читання «сходинок» слів
довіку годить
клювати пурхнув
кралечко вихваляє
невеличка виспівуєш
веселенько недоленька
милесенький жалібненько
— Прочитайте кожну колонку слів згори вниз мовчки, а потім знизу вгору — з
прискоренням.
— Чи є тут дієслова? Прочитайте їх.
— Які ви знаєте зменшувально-пестливі суфікси? (-еньк; -ечк- ; -есеньк- )
Знайдіть слова, ужиті у зменшувально-пестливій формі.
— Доберіть синоніми до слів.
Довіку — завжди, вічно.
Пурхнув — перелетів.
— Поясніть значення слів.
Годить — догоджає, задовольняє.
Кралечко — красуня, краля.
Недоленька — нещасливе, тяжке життя.
Безталанне — безрадісне, нещасне.
— Прочитайте тлумачення слів далебі і знічев’я у підручнику (с. 120).
4) Гра «Губи на замку». Самостійне мовчазне повторне читання байки учнями.
— Читаючи байку, спробуйте розподілити слова героїв.
5) Аналіз змісту байки з елементами вибіркового читання.
— За що хвалили одне одного Півень і Зозуля?
— Як Зозуля вихваляла спів Півня? З чим порівнювала його спів? Прочитайте.
— Що їй відповів Півень? Якими словами звертався до Зозулі? Прочитайте.
— Хто почув цю розмову? Що сказав Горобець, почувши ці розмови?
— Де у байці міститься повчання? Які слова з цього повчання стали прислів’ям? Як ви його
розумієте?
— Як ви вважаєте, ці слова стосуються птахів? Чи автор мав на увазі когось іншого?
— Які риси характеру засуджує автор у цій байці?
6) Вправи на розвиток швидкості читання.
Гра «Хто швидше?»
— Прочитайте, як Півень звертався до Зозулі.
— А як — Зозуля до Півня?
7) Робота над виразністю читання. Читання за особами.
— Який оберете тон читання? (Ніжний, захопливий, облесливий)
— У якому темпі будете читати? (Спокійно, повільно)
— Яким тоном читатимете слова автора в кінці твору? (Упевнено-повчально)
8) Робота в групах. Інсценізація байки.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якою байкою ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Хто її автор?
— Чого вчить ця байка?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити байку напам’ять (с. 119–121).
Підписатися на:
Дописи (Atom)