Інформаційний
пошук — це процес пошуку інформації з певної теми. Основним його завданням є швидке і точне
знаходження необхідної інформації. Саме цьому присвячено сьогоднішній урок.
Пошук інформації — завдання, яке найчастіше доводиться виконувати користувачу
глобальної мережі. Але знайти у великій кількості сайтів і веб-сторінок
потрібне джерело — дуже непросто. Для цього потрібно вміти використовувати
різні способи пошуку інформації, правильно формулювати запити й критично
оцінювати знайдену інформацію.
… Багато років тому великий сліпий Хорхе Луїс Борхес в одній зі своїх
розповідей описав кошмар: безмежну бібліотеку, що зберігає в собі всі книги, що
коли-небудь були і будуть написані на всіх мовах світу. Усі можливі сполучення
літер всіх абеток. Серед нескінченної безлічі томів можна знайти усе, що завгодно.
Історію вашого життя, точну хроніку кінця Світу і навіть справжнє ім'я Бога.
Але знайти не можна нічого: каталог бібліотеки існує, але його загублено у цій
книжковій масі…
Борхес і не підозрював, що його розповідь настільки точно вгадає долю тоді ще
відсутньої глобальної мережі. Відсутність обмежень, доступність і простота
розташування інформації, повна незалежність серверів один від одного допомогли
їй стати явищем планетарного масштабу. Але перетворили її на хаос.
Звичайно, існує певна структура: сервери, сторінки. Але на одному сервері ви
можна знайти інформацію стосовно мільйону тем, про які не обізнаний навіть
господар цього сервера.
Як відшукати серед мільйонів сторінок саме ту, єдину і неповторну, на якій
розташовано потрібну вам інформацію?
Основні способи пошуку у
глобальній мережі такі:
- Вказання
адреси веб-сторінки. Це
найшвидший спосіб пошуку. Його використовують, якщо точно відома адреса
сторінки.
- Переміщення
за допомогою гіперпосилань: можна
переходити зі сторінки на сторінку, шукаючи потрібну інформацію. Недолік
очевидний: так можна довго і безрезультатно подорожувати мільйонами
сторінок Інтернету.
- Використання
спеціальних інструментів пошуку: добірок посилань, пошукових каталогів та
систем метапошуку. Ці
інструменти мають спеціальні засоби організації пошуку, що
забезпечує ефективний пошук потрібної інформації в
Інтернеті.
Знайдену
в результаті пошуку інформацію обов'язково потрібно проаналізувати. Публікації
у глобальній мережі можуть містити застарілу інформацію або навіть помилки. Тому до використання знайденої
інформації потрібно з'ясувати:
- коли було
створено сайт і як часто поновлюють повідомлення на ньому;
- кому
належить сайт — приватній особі чи організації;
- чи є
посилання на джерела інформації;
- чи є
зворотній зв'язок з адміністратором сайту або авторами статей.
При
використанні матеріалів з Інтернету потрібно дотримуватися вимог авторського права: вказувати
персональні дані автора, повну назву й адресу публікації.
Розглянемо детально використання спеціальних інструментів пошуку.
Добірки посилань використовуються для пошуку
інформації з конкретної теми. Вони містять списки посилань на сайти, які у
деяких випадках згруповано в рубрики. Автори сайту вручну здійснюють занесення
посилань до добірки. Наприклад, для пошуку матеріалів з історії України IX–XVIII століть можна використовувати сайт Ізборник (litopys.org.ua/).
На
сайті створено електронну бібліотеку давньої української літератури — добірку
електронних документів за даною тематикою: літописи й історичні документи. У
верхній частині головної сторінки сайту є посилання на сторінку, яка містить
добірку посилань на інші джерела інформації із зазначеного історичного періоду.
Пошуковий каталог — це структурований набір посилань на сайти з
їх коротким описом. Його використовують для
пошуку інформації з різноманітних тем. Його, як і добірку посилань, створюють
«руками». Посилання на джерела інформації класифіковано у пошуковому каталозі
за темами. Наприклад, освіта, наука, техніка, розваги, подорожі тощо. Кожна з
цих тем може бути розбита на підтеми, що дозволяє звужувати область пошуку.
Вибравши тему, яка вас цікавить, ви отримуєте перелік посилань на інші сайти, з
яких можна розпочинати пошук. Наприклад, при підготовці до предметних олімпіад
зазвичай виникає потреба пошуку додаткових матеріалів. Для цього, наприклад,
можна скористатися послугами російськомовного Каталогу дитячих ресурсів, який
розташовано за адресою http://www.catalog.detkiuch.ru/.
Для пошуку цікавої інформації ви можете скористатися й такими пошуковими
каталогами: Діти України,
Принцип
дії пошукового тематичного каталогу нагадує організацію тематичного каталогу
бібліотеки. Звернувшись на адресу пошукового каталогу, користувач знаходить на
його основній сторінці перелік тематичних категорій, наприклад таких як Освіта,
(Education), Наука (Science), Бізнес (Business), Мистецтво (Art)
тощо. Як правило, такі каталоги є ієрархічними гіпертекстовими меню з пунктами
і підпунктами, які визначають тематику сайтів, адреси яких містяться в цьому
каталозі, з поступовим (від рівня до рівня) уточненням теми.
Недоліком добірок посилань і пошукових каталогів є те, що вони пропонують
невеликий за обсягом перелік посилань на сайти з потрібної теми, бо їх
створюють люди. Для багатократного збільшення області пошуку цю роботу потрібно
автоматизувати. Для цього були розроблені пошукові ситеми.
Пошукова система — це комплекс програм і потужних комп'ютерів,
здатних приймати, аналізувати й обслуговувати запити користувачів з пошуку
інформації у глобальній мережі.
Пошук у таких системах здійснюють за допомогою спеціальних програм, які
постійно переглядають веб-сайти Інтернету, автоматично створюють каталоги
посилань та підтримують відповідність між створеними каталогами і наявними у
мережі матеріалами. Робота користувача з пошуковою системою базується на
формуванні запиту, згідно з яким відбувається добір потрібних документів. Запит
формують за допомогою одного або кількох ключових слів. Результати пошуку надають у вигляді списку посилань і
короткої анотації до них.
Ключове слово — це слово, яке найповніше відображає
інформацію, яку потрібно знайти.
Запит — це набір ключових слів, за якими здійснюють
пошук і відбір необхідних документів.
Алгоритми пошуку (пошукових систем): простий пошук, розширений пошук та
контекстний пошук.
Простий пошук. Під час цього пошуку у поле
запиту вводять одне або декілька слів, які можуть характеризувати зміст
документа. Під час введення одного слова машина видає, як правило, велику
кількість посилань, з яких обрати потрібну інформацію буває досить складно.
Тому простий пошук використовують для знаходження нескладних, однозначних
питань чи теоретичних положень.
Розширений пошук. Такий пошук завжди включає
запит із групи слів. Під час розширеного пошуку рекомендують зв’язувати ключові
слова логічними операторами and (і), or (або), not
(ні) тощо. Зазвичай записи ключових слів і логічних операторів у різних
пошукових системах або однакові, або досить схожі. Тому, засвоївши один раз
прийоми розширеного пошуку, можна ним користуватися де завгодно, переключивши
машину в потрібний режим розширеного пошуку.
Контекстний пошук. Пошукові машини, що
підтримують цей вид пошуку, видають посилання на інформацію, яка точно
відповідає ключовим словам у пошуковому вікні. Для цього у більшості випадків
ключову фразу потрібно взяти в лапки.
Перевага пошукової системи: охоплення значно більшого об'єму
інтернет-документів порывняно з веб-каталогом і подання результатів у порядку
спадання релевантності.
Релевантність — це міра відповідності результатів пошуку
поставленому завданню.
Недоліком пошукової системи: зразок пошуку може міститися у документах,
які не містять шукану інформацію, хоча і містять слова із зразку.
Критерії розширеного
пошуку:
- пошук тексту;
- пошук у заголовках;
- пошук із
зазначенням конкретного URL або
доменного імені;
- пошук гіперпосилань;
- пошук з урахуванням мови;
- пошук за датою;
- пошук файлів певного типу;
- логічні
операції у критеріях пошуку.
Для
того, щоб скористатись розширеним пошуком в пошуковій системі google.com, потрібно обирати пункт Налаштування у правому нижньому куті сторінки.
Далі
у випадному списку обрати Розширений пошук, щоб отримати таке
середовище для пошуку.
Першою
пошуковою системою стала Web Crawler, створена в 1994 році. На відміну від того,
що були створено раніше, ця система дозволяла користувачам здійснювати пошук за
будь-якими ключовими словами на будь-якій веб-сторінці. Це стало стандартом для
всіх сучасних пошукових систем.
Адреси пошукових систем добре відомі всім, хто працює в Інтернеті. На сьогодні
використовують такі пошукові системи: Мета, Google, Яндекс, Rambler та інші. Розглянемо їх.
Пошукова система Rambler, http://www.rambler.ru
Cтворили у фірмі «Стік»
(засновано в Науковому Центрі Біологічних Досліджень у місті Пущино Московської
області Росії у 1991 році) Сергій Лисаков і Дмитро Гаків для можливості пошуку
по російськомовних серверах.
Рамблер
— портал, що об'єднав пошукову систему й рейтинг-класифікатор, а також ряд
безкоштовних сервісів і інформаційних проектів. Ресурси порталу реєструють щодоби
більше 3,5 млн. відвідувань, а щомісячна аудиторія Рамблера становить 60–70%
всіх користувачів російського Інтернету. Пошукова система містить інформацію
про більш ніж 12 мільйони документів, розташованих на серверах Росії й країн
СНД. Рамблер опрацьовую щодоби понад 500 тисяч пошукових запитів (у середньому
5 запитів у секунду), скануючи 48 тисяч web-серверів.
Всі проекти Інтернет-холдингу реалізовано на базі власних технологічних
розробок. Пошукова система Rambler підтримує різні логічні
операції між словами, а також урізання слів за допомогою мета символів.
Користувач може визначити вихідний формат документів, максимальну кількість
результатів пошуку й таке інше.
Пошукова система Яndex, http://www.yandex.ru
Ця пошукова система Інтернету — частина проекту фірми Comptek по розробці набору засобів повнотекстової
індексації й пошуку у текстових даних з урахуванням морфології російської мови.
Яndex (вимовляють «яндекс»)
розшифровують як Мовний Індекс, або в англомовному написанні Yet Another Index.
Продукти
Яndex призначено для роботи з
великими обсягами російських текстів всіх типів: у вигляді файлів різних
форматів, полів баз даних і сторінок Інтернет. Пошукову машину Яndex було запущено в експлуатацію наприкінці
вересня 1997 року. Область пошуку системи — переважно російськомовний Інтернет.
Відмінні риси системи, відповідно до опису на http://yandex.ru,
такі:
- повнотекстовий
пошук з повним обліком морфології російської й англійської мов;
- потужна
мова запитів (у тому числі можливість пошуку з відстанню);
- можливість запиту природною мовою;
- коректна обробка сленговых слів;
- можливість пошуку схожого документа;
- дуже компактний індекс;
- підсвічування
слів із запиту у знайдених документах;
- висока швидкість пошуку;
- розвинена
релевантность (міра відповідності отримуваного результату бажаному), що
дозволяє знайти шукану інформацію, не перевантажуючи користувача
тисячами посилань на не потрібні документи.
Система
переглядає тексти, перетворює кожне російське слово в нормальну форму (для
іменників — це називний відмінок однини, для дієслів — невизначена форма й таке
інше) і запам'ятовує докладну адресу кожного слова. Яndex забезпечує індексацію одночасно з
морфологічним розбором. Це дозволяє створювати компактний індекс — близько 30%
вихідних текстів, зберігаючи досить високу швидкість індексації — 1–2 Мб/хв.
Морфологія базується на словнику з 90 тисяч слів, до якого додано алгоритми
словотворення й механізми побудови гіпотез для слів, відсутніх у словнику.
Створено й поповнюється словник власних імен.
Пошукова система Googlе, google.com
Ця пошукова машина, основана на принципово новому алгоритмі пошуку,
відрізняється гранично аскетичним інтерфейсом і прекрасними результатами пошуку
з високим ступенем релевантності. На відміну від інших пошукових систем, у
«першій десятці» результатів, виданих Google, зазвичай ви не зустрінете інформаційного сміття і
випадкових сайтів: місце сайта в списку напряму зв’язано з кількістю посилань
на нього з інших серверів аналогічної тематики.
Цікавою
особливістю Google є наявність другої кнопки
поряд з рядком пошуку. Перша кнопка запускає традиційний механізм. Друга кнопка
одразу ж перекине користувача на сайт, який, на думку Google, максимально відповідає його запитам.
Пошукова система Yahoo, yahoo.com
Наявна база даних: новин, карт, рекламних і спортивних інформацій, бізнес,
номери телефонів, персональні ваб-сторінки, електронні адреси (окрема база
даних). Пошук можна обмежити певним проміжком часу. Діють оператори «і» та
«або».
Засобом полегшення
пошуку є «>tipsearch» (>TS) — пошук з допомогою «натяку».
Пошукова система Ask (колишня назва Ask Jeeves), ask.com
Цю пошукову систему засновано 1996 року Гарреттом Гурнером і Девідом Вартеном у
місті Берклі, штат Каліфорнія, США. З самого початку користувачі могли отримати
відповіді на питання, сформульовані у теперешньому часі, а також використати
традиційний пошук ключових сліво. Сучасний Ask.com також підтримує це. Але долучено додаткову
підтримку математики, словник і конверсію питання.
У
початковій назві «Jeeves» — це ім'я персонажа творів
англійського письменника Вудхауза. Джи́вс и Ву́стер — популярний цикл комедійних романів і оповідань у жанрі
комедії положень. Автор описав пригоди молодого английского аристократа Берті
Вустера і його камердинера Дживса. Останній виявляв кмітливість й обізнаність у
різноманітних галузях знань, коли потрібно було врятувати репутацію чи навіть
свободу свого господаря. У 2005 році компанія оголосила про плани щодо
поетапної відмови від слова Jeeves у назві. 27 лютого 2006,
персонаж зник з Ask.com Було заявлено: «Збираюся у відставку».
Використання кількох пошукових серверів
Бази даних пошукових серверів не ідентичні: через відмінності в механізмах
збирання й індексування інформації, через наявність низки інших факторів кожна
база містить записи, які відсутні в базах інших пошукових серверів.
Етапи організації пошуку
Пошук потрібної інформації здійснюють у 3 етапи.
- Спочатку
необхідно продумати тему запиту та проаналізувати, що ви хочете отримати в
результаті пошуку. Правильно визначена тема пошуку допоможе вам при доборі
ключових слів.
- Другий
етап — вибір пошукової системи — залежить переважно від уподобань
користувача. Перед тим, як вибрати конкретну пошукову систему, потрібно
ознайомитися з можливостями кожної з них. Вікна всіх пошукових систем
виглядають по-різному, але містять однакові за призначенням об'єкти.
- На
третьому етапі треба визначити, які саме слова є характерними (ключовими)
для шуканого документа. Правильно підібрані ключові слова і правильно
сформульований запит значно розширять область пошуку й підвищать його
ефективність.
Після
того, як визначено тему пошуку, вибрано конкретну систему пошуку, підібрано
ключові слова та виконано опрацювання запиту, саме час перейти до аналізу
отриманого списку посилань. Якщо знайдені документи вас не задовольняють, варто
звузити область пошуку. Для цього можна вказати додаткові ключові слова,
терміни, визначення, які будуть включені до наступного пошукового запиту. У
деяких пошукових системах для звуження області пошуку можна також встановити
позначку прапорця «Шукати у знайденому» та ввести додаткові ключові слова.
Формування запитів і поліпшення результатів пошуку
Дуже часто пошуковий сервер повертає меншмй, ніж хочеться, перелік. Або
навпаки, отриманий список посилань величезний, але вони зовсім не стосуються
заданої теми. Перш ніж засмучуватися і/або переходити до іншого пошукового
сервера, спробуйте поліпшити результати пошуку. Завантажте заголовну сторінку
пошукового серверу у вікні перегляду. Уважно вивчіть ті сторінки (пошукового
сервера), де опубліковано щодо організації пошуку й різного роду підказки. Хоча
їх подано чужою мовою (у випадку міжнародних вузлів — англійською), але їх
викладено дуже простими словами, і головне, супроводжено багатьма прикладами.
На жаль, майже на кожному сервері застосовують свою систему правил (синтаксис
вказівок).
Незалежно від
використаного сервера, керуйтеся такими настановами.
- Перед
початком роботи уважно ознайомтеся з довідковим розділом пошукової системи
щодо того, як краще скласти запит.
- Шукайте
більше, ніж за одним словом, щоб зменшити кількість посилань за рахунок
підвищення відповідності їх темі пошуку. Якщо запит містить лише одне
слово, ймовірність отримання необхідної інформації мала. У випадку, коли
термін чи визначення використовують у різних предметних галузях, ви
отримаєте багато зайвої інформації. Наприклад, при використанні у запиті
ключового слова «архітектура» серед результатів пошуку ви отримаєте
посилання сайти за темами: архітектура у містобудівництві, історія
архітектури, архітектура обчислювальної техніки, архітектура комп'ютерних
мереж тощо.
- Суворо
дотримуйтеся правил орфографії. Якщо в
результаті пошуку за ключовими словами не знайдено жодного документу,
можливо, ви допустили орфографічну помилку в написанні цих слів.
- Використовуйте
малі літери. Починаючи у запиті ключове слово з
великої літери, серед результатів пошуку ви не знайдете слів, написаних з
маленької літери, якщо це слово стоїть не першим у реченні. Наприклад,
якщо ви використали ключове слово «презентація», то серед результатів
пошуку ви отримаєте посилання на сторінки зі словами: «презентація»,
«Презентація», «резентація» тощо. На запит «резентація» ви отримаєте посилання
на сторінки, які містять лише слово «резентація», а решта сторінок з
іншими варіантами написання цього слова буде проігноровано. Великі літери
в запиті рекомендують використовувати лише в назвах і власних іменах. Наприклад, місто Київ, музей Лувр тощо.
- Використовуйте
подвійні лапки (" "). Якщо у
запиті взяти ключові слова у подвійні лапки, то ви отримаєте посилання на
сторінки, які містять даний рядок саме у такому вигляді, тобто слова
будуть йти поруч одне за одним. Якщо ключові слова вводять без лапок, то
отримують посилання на сторінки, які містять ключові слова, можливо, і
окремо у будь-якому місці документа. Наприклад, якщо запит сформульовано
таким чином: "Слово про похід Ігорів", то серед результатів
пошуку ви отримаєте посилання на сторінки, які містять інформацію про
давньоруську пам'ятку, перлину українського ліро-епосу — поему «Слово про
похід Ігорів».Якщо ж у запиті ви використали ключові слова: Слово про
похід Ігорів (без подвійних лапок), то ви отримаєте посилання на сторінки,
які будуть містити інформацію про туристичні або військові походи, про
людей з іменем Ігор тощо.
- Використовуйте
знаки «+» та «–». У запиті
знак «+» перед ключовим словом означає обов'язкову його присутність у
шуканому документі. І навпаки, щоб вилучити документи, що містять дане
слово, потрібно поставити перед ним знак «–». Наприклад, якщо потрібно
знайти інформацію про довільні паралелограми, прямокутники та ромби,але
виключити інформацію про квадрати, то запит варто сформулювати так:
паралелограм–квадрат.
- Користуйтеся
чіткими і ясними ключовими словами, що найбільше повно характеризують
предмет вашого пошуку.Провідні пошукові сервіси дозволяють поставити
запитання природною мовою. Наприклад «Tell me about the GreenPeace іn 1998». Але такою можливістю варто користуватися
обережно. У такому випадку пошуковий сервер відкидає всі незначні на його
думку слова, крім тих, які тлумачить як ключові слова. Для поданого
прикладу «GreenPeace» і «1998». Але існує можливість
того, що буде відкинуто й те слово, важливе для результатів пошуку.
- Використовуйте
синоніми. Це стосується перш за все нових
областей знання з неусталеною термінологією. У тому числі — інформаційних технологій.
- Використовуйте
розширений пошук (Advanced Search). На
багатьох серверах є режим «розширеного» або «складного» пошуку, де діють
спеціальні синтаксичні правила для застосування булевих операцій над
ключовими словами, передбачено розрізнення великих і малих літер,
пропонують вибір способів впорядкування знайдених документів і т.і. Як уже
згадано вище, варто докладно вивчити можливості обраного вами пошукового
сервера, правила уведення й формулювання термінів. Без цього навряд чи вдасться досягти значної повноти
пошуку.
- Локалізуйте
пошук. У багатьох випадках, коли предмет
пошуку можна локалізувати географічно, корисно виконати пошук на серверах
місцевих організацій, наприклад, на серверах університетів. Там перебуває
величезна кількість посилань на місцеву пресу, компанії й громадські
організації, що працюють у цьому регіоні й т.і. З різних причин пошукові
сервери не індексують значну частину таких документів, тому їх можна
знайти лише в результаті кропіткого локального пошуку інформації.
Метапошукова
система (метакраулер, мультипоточна
система) – це пошуковий інструмент,
який надсилає ваш запит одночасно декільком пошуковим системам, каталогам і,
інколи, в так звану невидиму (приховану) павутину – зібрання онлайнової
інформації, не проіндексованої традиційними пошуковими системами. Зібравши
результати, метапошукова система знищує посилання-дублікати і, у відповідності
з власним алгоритмом, об’єднує / рангує результати в загальному списку. На
відміну від окремих пошукових систем і директорій, метапошукові системи не
мають власних баз даних і не реєструють URL-адреси сайтів.
Метапошуком
варто користуватися не у всіх випадках. Якщо документів за запитом багато, то
метапошук не потрібен і, можливо, навіть шкідливий, бо змішує різні логіки
ранжування. Але якщо документів за запитом мало, то метапошук може бути
корисним завдяки тому, що об’єднує велику кількість пошуковиків.
Аргументи за метапошук
- економлять час, бо позбавляють необхідності вводити запит в кожній
окремій пошуковій системі;
- результати, переважно, більш релевантні;
- можна використати для визначення наявності певного веб-сайту в
головних пошукових системах, визначення рейтингів сайту за популярністю
посилань (важливо для розробників сайтів).
Аргументи
проти метапошуку
Деякі пошукові сайти і каталоги не підтримують додаткові технології пошуку
(такі як лапки, в які беруть фрази, чи булеві оператори). Томуо при
застосуванні таких технологій у результатах метапошуку не буде відображено
результати з таких пошукових систем, або ці результати будуть невідповідними.
Типи метапошукових систем
- «реальні» метапошукові системи, які об’єднують/ранжують результати на
одній сторінці;
- «псевдо» метапошукові системи першого типу, які групують результати за
пошуковими системами на одній довгій сторінці;
- «псевдо» метапошукові системи другого типу, які відкривають для кожної
пошукової системи, яку використовують, нове вікно;
- пошукові утиліти – програмні пошукові засоби.
Коротка характеристика
метапошукових систем
|
Пошукові системи
|
Головна особливість
|
Додаткові параметри
|
Можливості розширеного пошуку
|
Релевантність
|
Інші види пошуку
|
|
|
Ask.com, Gigablast, Live, NY
Times, ODP, Shopzilla, Yahoo news, Yahoo stocks
|
Терміни кластерів
|
TLD статистика
|
Логічні оператори,
тип файлу і мова, пошук на певному сайті
|
Слабка, забагато «спонсорських»
результатів
|
Новини, зображення,
карти, блоги, роботі і т.і.
|
|
|
Google, Yahoo, Ask, Live
|
Пропозиції
пошуку (пов’язані терміни), останні пошукові запити
|
–
|
Логічні оператори
|
Висока
|
Зображення,
відео, новини, локальний пошук
|
|
|
Ask.com, About.com, Entireweb,
Business.com, Gigablast, Wisenut, ODP
|
Додати,
вилучити довільну з пошукових систем
|
Пропозиція
пошуку «Удосконалити свій запит»
|
Логічні оператори
|
Помірна
|
Відео, жовті сторінки, білі сторінки
|
|
|
Yandex, Google, Rambler, Bing,
Yahoo, Altavista, Aport
|
Метод кластеризації
, пошук з поділом документів за класами і іншими особливостями, додати,
вилучити пошукову систему
|
Важливий порядок слів
|
Логічні оператори, мова, тематика
|
Висока
|
Зображення,
книги, музика, новини, соціальні мережі
|
|
|
Google, Ask.com, MSN, ODP
|
–
|
Пропозиції
вузького та розширеного пошуку
|
Логічні оператори,
тип файлу, мова, час оновлення, домен обмежений пошук
|
Помірна
|
Зображення,
відео, люди, музика, новини, ігри.
|
|
|
Google, Yandex, Google Scholar,
Bing, Rambler, PDFSS Cache
|
Пошук наукових pdf-документів
|
–
|
–
|
Помірна
|
–
|
Інтернет
- Іntranet
Доступні для всіх документи на різних серверах Інтернету становлять лише
невелику частину того інформаційного багатства, що перебуває на серверах у
локальних мережах корпорацій, урядових закладів, дослідницьких центрів,
університетів і т.і. Ця «підводна» частина мережі, що носить назву Іntranet, закрита для сторонніх користувачів. Однак
посилання на імена й адреси електронної пошти конкретних людей — професорів,
дослідників, журналістів, а також на області їхньої діяльності, як правило,
можна знайти на вільно доступних серверах. Зав'яжіть із цими людьми електронну
переписку, попросіть надіслати копії їхніх статей або URL відомих їм документів за темою, що цікавить
вас, — загалом, налагодьте інформаційний обмін. Це дуже ефективний шлях пошуку
інформації, бо знання експерта — це
найвищий ступінь володіння інформацією.
Сайт, веб-сайт (англійською Site, Web-site) — це сукупність веб-сторінок, доступних у глобальній
мережі, які об'єднано як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт можна розташувати як на одному,
так і на декількох серверах.
Освітній сайт — це сайт, на якому висвітлюються матеріали, що
пов'язані з освітою, навчанням, роботою освітніх закладів. Приклади освітніх сайтів:
Енциклопедія (латиною encyclopaedia — навчання, наука)
— сукупність наукових знань з широкого кола питань. Спочатку це слово означало
сукупність знань, які потрібно було засвоїти у середньовічній педагогіці. Слово
дістало сучасне значення після появи у XVI
столітті енциклопедій — книжок, у яких було зібрано відомі на той час знання з
різних галузей науки. Назви цих книжок під час видання церковнослов'янською, а
потім російською мовами прийнято було перекладати: «Коло наук».
Веб-енциклопедія — енциклопедія, матеріали якої доступні через
веб-інтерфейс і розташовані у глобальній мережі.Приклади веб-енциклопедій:
Словник — книга, у якій в алфавітному чи тематичному порядку подано
слова мови (з тлумаченням, перекладом на іншу мову тощо).
Електронний словник — комп'ютерна база даних (програма), що містить
особливим чином закодовані словникові статті, що дозволяють здійснювати швидкий
пошук потрібних слів, часто з урахуванням морфологічних форм і з можливістю
пошуку поєднань слів (прикладів вживання), а також з можливістю зміни напряму
перекладу (наприклад, українсько-російський або російсько-український).
Приклади електронних
словників (онлайн-переклад):
Програма-перекладач — це програма, що надає можливість перекладу тексту з однієї
мови на іншу з урахуванням синтаксичних та морфологічних особливостей мов.
РRОМТ — програма перекладач, яка надає можливість
здійснювати переклад текстів із використанням спеціалізованих словників, які
підключають при потребі.
АВВYY Lingvo — система електронних словників без функції
повнотекстового перекладу. Містить близько 8,7 млн словникових статей. До
складу програми входить навчальний модуль Lingvo Tutor, який допомагає вносити та запам'ятовувати
нові слова. У деяких словниках більшість слів озвучена професійними дикторами.
Інтернет-форум — це популярний Інтернет-ресурс для спілкування
у глобальній мережі. На форумі створюють теми
для спілкування. Усі, кого цікавить певна інформація, можуть зручно й швидко
переглянути спілкування щодо неї на форумі. На форумі є адміністратори
(власники) та модератори — персонал, який стежить за виконанням установлених
правил і порядку. У разі порушень модератори можуть не публікувати чи вилучати
відповідні матеріали. Облікові записи злісних порушників зазвичай вилучають. На
форумі (на відміну від чату) процес обміну повідомленнями може бути розтягнутим
у часі та тривати місяцями чи навіть роками. Увесь час матеріали форуму
залишають доступними (можливо, лише для зареєстрованих учасників). Приклади форумів перекладачів:
Інтернет-ресурси
для вивчення навчальних предметів
Для вивчення предметів шкільного циклу існує ціла низка веб-ресурсів,
розроблених з метою дистанційного навчання та розширення інформаційного
простору учнів, який, зазвичай, обмежено традиційними засобами навчання в
школі.
Якщо вас цікавить інформація, що стосується будь-якого навчального предмета, ви
можете скористатись такими джерелами:
Сайт Освітні Ресурси Інтернету sites.google.com, що містить максимально
глобалізовані критерії для здійснення пошуку.
Збереження даних у глобальній мережі
Гіпертекстовий документ — документ, у якому подано посилання на інший
документ (на його початок) чи навіть на певне місце цього документу. Звернення
до такого посилання призводить до переходу до відповідного місця цього
документу.Це
реалізують через протокол передачі гіпертексту HTTP (Hyper Text Transfer Protocol). Гіпертекстові документи часто записують мовою HTML (Hyper Text Markup Language). Існують такі 2 способи створення гіпертекстових документів:
- з допомогою WYSIWYG HTML-редактору (наприклад,
NetscapeComposer, MicrosoftFrontPage, HotDog тощо), до роботи з якими не
потрібно спеціальних знаннь внутрішньої структури створюваного документа;
- з
допомогою звичайного редактора тексту (NotePad чи його
аналоги). У цьому випадку до тексту явно вводять вказівки мови HTML, які потрібно знати (напам'ять або з допомогою
довідникової літератури).
Будова
HTML-документу
HTML-документ містить символьну
інформацію. Одна значна її частина – власне текст. Інша — теги (прапори
розмітки, markuptags) – службові слова мови HTML, які вказують, як потрібно розташувати текст
чи графіку. Графічну, аудіо- та відеоінформацію, яку містить HTML-документ, зберігають окремими файлами.
Програми перегляду HTML-документів (браузери)
тлумачать теги (прапори розмітки) і подають весь документ відповідним чином.
Для файлів HTML-документи використовують
розширення htm або html.
Особливості використання графічних файлів
Подамо відомості про формати графічних файлів такою таблицею.
|
Формат
|
Макси-
мальна
глибина
кольору
(біт/піксел)
|
Кількість
кольорів
|
Макси-
мальний
розмір
зображення
(у пікселах)
|
Метод
стискання
|
Кілька
зображень
|
|
BMP
|
24
|
16777216
|
65535 × 65535
|
RLE*
|
—
|
|
GIF
|
8
|
256
|
65535 × 65535
|
LZW
|
+
|
|
JPEG
|
24
|
16777216
|
65535 × 65535
|
JPEG
|
—
|
|
PCX
|
24
|
16777216
|
65535 × 65535
|
RLE
|
—
|
|
PNG
|
48
|
281474976710656
|
2147483647 ×
2147483647
|
Deflation (LZ77)
|
—
|
|
TIFF
|
24
|
16777216
|
4294967295
|
LZW, RLE та інші
|
+
|
Для
файлів статей (особливо наукових) використовують також формат PostScript (з розширенням PS), призначений для роздрукування на лазерному
принтері.
Зауважимо:
- JPEG, GIF, PNG — компактні формати є платформно незалежними;
- BMP є стандартним форматом Windows, але великого поширення не набув через великі
розміри файлів (особливо при збереженні графіки з глибиною кольору 24 біт/піксел);
- TIFF є частково платформно незалежним, проте надто
об'ємний для використання у мережі і, що істотно гірше, заскладний для
інтерпретації. З іншого боку, будь-які програмні вироби, зокрема для
переглядання графічних файлів з кодуванням згідно з алгоритмом LZW поширюють з відповідного ліцензійною угодою
компанії Unisys, власника алгоритму;
- GIF — формат, розроблений компанією CompuServe, має достатньо високий рівень
стискування зображення. Є можливість зміни порядку виведення на екран
рядків зображення із заповненням проміжків з-поміж них тимчасової
інформацією. Такоє є можливість зберігання в одному файлі більш кількох
зображень, що надає можливість створити елементарну покадрову анімацію.
Найбільший недоліком GIF —
максимум 256 кольорів. З іншого боку, GIF також
використовує LZW-стискання, що вимагає наявності
відповідної ліцензійної угоди;
- JPEG є форматом TrueColor. Інакше
кажучи, він може зберігати зображення з глибиною кольору 24 біт/піксел. Такий глибини кольору достатньо
практично точного відтворення зображень будь-якої складності. Глибше
подання кольору (наприклад 32 біт/пиксел)
практично невідмінне від цього і під час перегляду на сучасних моніторах,
і за роздруківці більшості доступних принтерів. Вища глибина кольору може
бути корисною хіба що у видавничому діяльності. JPEG загалом має вищий рівень стискування зображень, ніж
GIF. Нещодавно розроблено модифікацію
формату JPEG, названу Progressive JPEG, що можна
перекласти язик як «поступовий (розвинутий) JPEG». Він
може виконати таке саме завдання, як і черезрядкове подання GIF-зображень. Це зробило формат JPEG ще привабливішим як мережного стандарту. Але на
відміну від GIF, що може ефективно стискати
зображення будь-якого змісту, JPEG
орієнтовано насамперед на реалістичні зображення (фотографічної
спрямованості). Якість стискування істотно погіршується при опрацюванні
зображень з чітко окресленими лініями і межами кольорів.
Досі
не можна зробити остаточний вибір на користь того чи іншого формату графічного
файлу. Для зображень, з якими довелося працювати особисто автору, зауважено:
прямолінійні межі областей сталого кольору вимагають PNG, інакше краще використовувати JPEG.
Зазвичай, пошук інформації здійснюють з метою її використання. При цьому
потрібно обов'язково дотримуватися норм права. Щодо захисту інтелектуальної власності розрізняют такі три галузі:
- патенти;
- торгові марки;
- авторські права.
Патент
захищає нововведення у виробництві. Товарний знак захищає маркування товарів з
метою захисту інтересів споживачів, надаючи їм упевненість, що товар фірми
певної марки є справжніми і точно можна сказати, його виготовлено.
Авторське право призначене захищати
зовнішню форму вираження об'єкта (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше),
тобто їхнє «матеріальне втілення». Авторське право не використовують для
захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, які можна
використати у творі.
Авторське право історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів
літературних творів та творів мистецтва. Нині авторське право поширено фактично
на будь-які результати творчої діяльності: комп'ютерні програми, бази даних,
фільми, фотографії і скульптури, архітектурні проекти, рекламні проспекти,
карти і технічні креслення.
Авторські права — це набір суб'єктивних виключних прав, які
дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати
соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності.
Авторські права поділяють на майнові та немайнові. Майнові права автор може
передати третій особі, а немайнові права автора є його невід'ємними правами,
які неможна передавати будь-кому іншому. Строк тривалості немайнових прав не
обмежено, строк тривалості майнових прав встановлено міжнародними договорами та
національним законодавством.
Немайнові права автора (в Україні можуть належати
лише фізичній особі, англійською non-proprietary rights або moral rights, французькою droit moral):
- право
авторства — право бути визнаним автором
твору;
- право на
ім'я — право дозволяти або забороняти
використання твору під справжнім ім'ям автора, псевдонімом або без
зазначення імені;
- право на
оприлюднення — право дозволяти або забороняти
оприлюднення твору у будь-якій формі включно із правом відкликати твір у
будь-який момент до оприлюднення;
- право на
захист репутації — право захищати твір, включно із
його назвою від будь-якого викривлення, що може нанести шкоду честі та
гідності автора.
Майнові авторські права:
- право на
відтворення — право дозволяти та забороняти
відтворювати твір;
- право на
поширення — право дозволяти та забороняти
поширювати екземпляри твору будь-яким способом;
- право на
імпорт — право дозволяти та забороняти
імпортувати екземпляри твору у цілях розповсюдження;
- право на
публічну демонстрацію або публічне виконання — право дозволяти та забороняти здійснювати публічну
демонстрацію або виконання твору;
- право на
публічне сповіщення — право
дозволяти та забороняти публічно сповіщувати твір для загального доступу
шляхом передання у ефір або по кабелю чи за допомогою інших аналогічних
засобів або таким чином, що будь-яка особа може мати до нього доступ в
інтерактивному режимі із будь-якого місця у будь-який час на власний
вибір;
- право на
переклад — право дозволяти та забороняти
перекладати твір;
- право на
переробку — право дозволяти та забороняти
дописувати, домальовувати, аранжувати або іншим способом переробляти твір.
Строк дії авторського права
Згідно з чинним українським законодавством авторське право діє протягом усього
життя автора й 70 років після його смерті. Якщо твір оприлюднено анонімно або
під псевдонімом, який не прямо асоціюють з конкретною людиною й не є загально
відомим, то авторське право діє лише протягом 70 років після оприлюднення
твору. Якщо твір було створено у співавторстві, авторське право діє протягом
життя його авторів і 70 років після смерті останнього з них. Після завершення
строку дії авторського права твори переходять до суспільного надбання. Це означає, що будь-хто
може їх вільно використовувати без виплати авторської винагороди нащадкам
автора.
Вільне використання твору без необхідності отримання дозволу автора, «але з
обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення» потрібно
здійснювати лише згідно зі статтями 21—25 Закону України «Про авторське
право та суміжні права».
