Свято букварика

Свято букварика

Вчитель: Доброго дня любі гості, ми раді вітати вас на нашому святі.

Сьогодні не звичайний день, сьогодні ми прощаємось з буквариком, прощаємось з першим класом.

Давайте ж разом пригадаємо, як пройшов цей рік.

Чимало ми зробили за рік, покорили серця вчителів: ми танцювали, співали, грали, участь у змаганнях приймали, ми навчалися сумлінно, а бешкетували просто на відмінно

1 учень: В першім класі урочистий

                День прощання з Букварем.

                Пригадай-но, як колись ти

                Був маленьким школярем.

2 учень: Любі гості: мами й тата

В нас − Букварикове свято

Добре, що прийшли до нас,

В наш чудовий перший клас.

3 учень: Ми всіх гостей вітаємо

І дуже всім радіємо,

Бо вже всі букви знаємо,

Самі читати вміємо.

4 учень: Як краплинок у Дніпрі,

І як зірочок вгорі,

Як листочків на гіллі –

Стільки книг є на землі.

5 учень: Та одна лиш книга є,

Першою знання дає,

Кожен хто у школі вчився,

З тою книгою здружився.

6 учень: Від найпершого дня дуже любий він нам.

                І веде нас усіх по Країні Знання.

7 учень: Літера перша і перше слово.

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка і друга сторінка.

Перша тривога і перша оцінка.

8 учень: Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось, міцніємо,

Читаємо, з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

9 учень: Дякуємо, Букварику,

Що навчив нас гарно так читати.

Хай кожен гість перевіряє

Чи знають учні Букваря?

Чи можна нам, школярикам,

Прощатися з Буквариком?

Пєчкін: Це 1- А клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа. А якщо дозволите, то і я побуду у вас на святі.

(Учень читає листа:)

«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців. Покладаю на вас надію З нетерпінням чекаю визволення.Ваш Букварик.»

Шапокляк: Привіт, малявки! Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам букварика чи що? Гаразд не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати, то станете моїми друзями і отримаєте своюбукваря. Відповідайте: -так або – ні!

-         Треба гарно вам читати? (Так)

-         Треба менших ображати? (Ні)

-         На перервах верещати? (Ні)

-         Парти всі розмалювати? (Ні)

-         Друзів треба виручати7 (Так)

-         Треба слухати матусю? (Так)

-         Тоді дратуйте хоч бабусю! (Ні)

-         У класі вибийте шибки! (Ні)

-         Вчительці робіть все навпаки! (Ні)

-         Чи хочете друзями моїми стати? (Ні)

-         Та я ж вас краще вчительки буду навчати! (Ні)

Тоді беріть його і забирайтеся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.

Букварик:  Я, Букварик, вам відомий,
                      Дуже гарний, малюнковий,

                          Я на свято поспішав,
                          Та як бачите в біду попав
                          Розірвали мої сторінки сторінки –
                          букви розлетілись на вкруги
                          Ой - ой - ой! Хто може знати,
                          Як ці букви позбирати?!

Вчитель: Дітки допоможемо позбирати букви для букварика

Збирання букв

Букварик: Дякую вам дітки милі.

     Тепер я знов красивий,

      Цілий.

       Киця Мур-няу!..

Хто це галас тут здійняв?!.

Знову ці школярі….

Треба знать вам ті букви?

Краще грайтеся, розважайтеся

І нічим не переймайтеся…

Літери? Це просто дивно!

І кому вони потрібні?

У– горбате,

А – нерівне..

Ну а цю… Не треба й вчити!

Я без них не знаю лиха

І гуляю у дворі!

З мене приклад всі беріть

І уроки не учіть!

Сценка «Кошеня» (на сцену виходять Учень, Кошеня і Баранець)

Учень:           

Засмутилось Кошеня:
Треба в школу йти щодня
І прикинулося в мить,
Що у нього хвіст болить.

 Довго думав Баранець
 І промовив, як мудрець:

 Баранець:                 

Це хвороба не проста -
Треба різати хвоста.

Кошеня (кричить)  Ніколи! Краще я піду до школи!

Вчитель: Впізнав хтось себе в кошеняті? Давайте ж ми покажемо як проходить наш урок?

-      А можна вийти

-      Мені скучно

-      Відкрийте вікно мені жарко

-      А в столову скоро

-      А усіх пускають а мене ні

-      Закрийте вікно мені холодно

-      А можна в туалет

-      А я спати хочу

-      Коли перерва

Циганка: А ви хто такі?

Учень : Ми першокласники.

Букварик: О та це ж вона нашу «Математику»

Циганка: Давайте я погадаю вам, які оцінки будуть у 2 класі.

Учень: Не треба нам гадати. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть гарні. Ти краще розкажи де математика.

Циганка: Яка математика?! Краще в карти зі мною пограйте.

Учень:Ольго Миколаївно, а хіба дітям можна в карти грати?

Вчителька: Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати Математику, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам допоможуть.

(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям .Діти відповідають).

Циганка: Вгадали.

Учень: А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай Нам Математику

Математика: Раз, два, три, чотири, п'ять

Вміють учні рахувать!

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Треба всім вивчать сумлінно

Всю таблицю «на відмінно».

Дуже точна я наука.

Хоч і вчити мене – мука,

Але знати треба всім,

Щоб не плутать три і сім!

Цифра 1: Серед чисел я найперша,

Відлік всьому починаю

І хоча я не актриса,

Всяк мене чудово знає.

Ось один, чи одиниця, −

І тонка, й пряма, як спиця.

Цифра 2: А ось це осьцифра два.

В неї, кругла голова,

Довгий хвіст, зігнута шийка.

Отака, як бачиш − двійка.

Цифра 3: Перші цифри – дві сестри.

Ось і третя – цифра три.

Трійку, третій із значків

Складено іздвох гачків.

Цифра 4: Ось чотири жартівливо

Вигинає лікоть вліво.

Цифра 5: Вийшла потім погуляти

На папері цифра п'ять.

Руку вправо простягнула,

Ніжку бубликом зігнула.

Цифра 6: Цифра 6 – немов замок:

Знизу – круг, вгорі – гачок.

Цифра 7: Цифра 7, як кочерга!

В неї бач одна нога!

Цифру 8: У цифри 8 – два кільця

Без початку, без кінця.

Цифра 9: Цифра 9 чи дев'ятка,

Наче в цирку акробатка.

Сторчака, як повернеться,

Зразу в шістку обернеться!

Цифра 10: Як стоїть він сам самісінький,

То не значить нічогісінько!

Та як одиницю поруч

Ми поставимо ліворуч,

То із двох знаків у нас

Цифра 10 станевраз.

Буквар: Шановна Математико, як бачиш діти навчилися читати, писати, знають цифри, вміють рахувати.

Математика: а от це ми зараз і перевіримо

Приклади на дошці

Буквар: Вчіться, діти, не лінуйтесь,

Бо знання − велика сила!

Мудра книга − ваш Буквар,

Двері в світ складний відкрила.

Математика:Допитливим, цікавим будь!

Не споглядай байдуже!

В Країну Знань, велику путь

Долай уперто, друже!

1 учень: Букви старанно вивчали.

Знаємо їх від А до Я

І сторіночку останню

Прочитали з Букваря.

2 учень: Добрий, Букварику, мудра книжко,

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудемо ніколи про тебе.

3 учень: Ми обіцяємо, що будемо гідні,

Ім'я носити горде − українці!

Нові звитяги ми запишемо у книзі

На чистій незаплямованій сторінці.

4 учень: Та головне, щоб всі у щасті жили.

Щоб мирні весни розквітали всюди.

Усміхнені, привітні, добрі, щирі

По всій планеті проживали люди.

5 учень: Прощавай, Букварику,

Наш найперший, друже,

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Всі: Хай збудуться всі побажання!

Ходімо сміливо в Країну Знання!

Пісня

Будили нас матусині слова

Вставай синочку, донечко пора

Вже сонце  виростає з-під землі

Вставайте соколяточка мої

                       ПРИСПІВ

А нам іще рости, рости, рости,

А нам іще цвісти, цвісти, цвісти,

А нас ще ждуть незвідані світи.

І крила молодої висоти

Ми України доньки і сини

Нехай повік не буде в нас війни

Хай  нива колоситься золота

На многії щасливії літа!