УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СТИСЛИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «УСМІШКА»

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СТИСЛИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «УСМІШКА» 

Мета: вчити учнів писати стислий переказ, використовуючи мовні засоби; збагачувати словник образними виразами, порівняннями, епітетами; розвивати мовлення учнів; сприяти розвитку пам’яті, уваги; виховувати ввічливість, доброту, бажання дарувати оточуючим радість. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Робота над анаграмою 

С  У  Ш  А  К  І  М 

2  1  5  7  6  4  3 

Відповідь: усмішка. 

— Як приємно бачити усміхнене обличчя, чути ласкаві, звернені до тебе слова! І тоді твій настрій стає піднесеним, веселим. Так само і людям приємно почути від тебе приємні, лагідні слова. 

— Що означає слово усмішка? (Усмішка — міміка обличчя, вуст, що виражає задоволення, прихильність, іронію; безголосий сміх. Якщо кажуть: доля усміхається, це означає, що людині щастить, таланить.) 

— Навіщо потрібна усмішка? (Усмішка допомагає людині: усуває настороженість, долає перешкоди у спілкуванні з людьми. Відкрите обличчя, прямий погляд, привітна усмішка — це ознаки людини чесної, розумної, привітної, вихованої.) 

— Цікаво знати, що найчастіше посміхаються американці. Вони говорять: «З усміхненою людиною приємніше мати справу, ніж із насупленою, похмурою». 

— Тож давайте будемо посміхатися, щоб іншим було приємно! 

2. Вправа «Незакінчене речення» 

— Закінчіть речення «Я усміхаюсь...». 

3. Розповіді підготовлених учнів 

— Сміх — один із найсильніших захисників нашого організму від негативного стресу, а отже від багатьох тілесних недуг. Під час сміху в головному мозку людини виділяються гормони щастя, і ми почуваємося радісно, захищеними від усяких негараздів. Той, хто любить сміятися, хто сприймає життя іронічно, ніколи не захворіє на невроз. 

— Усмішка і сміх — це ворота, через які до людини може потрапити багато хорошого. Учені довели, що сміх збуджує центри позитивних емоцій, створює добрий настрій, допомагає жити, вчитися і працювати. 

— Щоб засміятись, людині потрібно напружити 17 м’язів, а щоб насупитися — аж 43! Тому веселим і усміхненим бути легше, чи не так? 

Тож давайте будемо частіше посміхатися на користь нашому здоров’ю! 

4. Робота в групах 

Завдання: скласти із «розсипаних» слів прислів’я, вислів про усмішку. 

1-ша група. Від гніву старієш, від сміху молодієш. 

2-га група. Даруйте одне одному посмішки! 

3-тя група. Усмішка лікує краще за ліки. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми ознайомимося із твором В. О. Сухомлинського «Усмішка», з’ясуємо, чому від усмішки йде до всіх тепло, і ви напишете стислий переказ цього твору.

IV. РОБОТА НАД ПЕРЕКАЗОМ

1. Ознайомлення з оповіданням В. Сухомлинського «Усмішка»

УСМІШКА

Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.

Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.

Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалася, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!».

Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.

Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її обличчі. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.

Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

2. Аналіз тексту

— Які почуття сповнювали вас під час слухання оповідання?

— Який настрій у вас після прослуханого?

— Якої пори року відбувалася подія?

— Який настрій був у дівчинки?

— Яке бажання її охопило?

— Кого зустріла дівчинка?

— Що вона несла назустріч дідові?

— На що сподівалася?

— Чому змінився настрій дівчинки і її серцем оволодів страх?

— З ким відбулася її друга зустріч? 

— Як бабуся зустріла дівчинку?

— Яким став світ від подарованої усмішки?

— До чого автор закликає у оповіданні?

— Яку думку хотів донести автор до наших сердець?

3. Робота над образними висловами

1) Грав на срібних струнах; блакитні очі; волосся, мов спіла пшениця; жовті сонечка кульбабок; пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре; несла назустріч усмішку; страх оволодів серцем; усмішка погасла; затьмарився спохмурнів цілий світ; серце тремтіло; світ ожив, заграв заспівав.

2) Знайдіть і доповніть порівняння словами з тексту.

Біле, мов ... волосся (спіла пшениця)

Срібна пісня жайворонка тремтіла, мов... (той струмок, що ось-ось помре)

Мов ..., знову заясніли, кульбабки (мов маленькі сонця)

4. Словникова робота

— Доберіть синоніми до слів:

почимчикувала — тупала, дибала, йшла;

барвистого — різнокольорового, райдужного;

непривітний — похмурий, злий, насуплений.

— Поясніть правопис слів: насторожилась, задзвеніли, бджоли, джмелі, жайворонок.

5. Повторне читання оповідання. Визначення частин тексту

6. Складання плану

— Поділіть текст на частини. Доберіть назву до кожної з них.

План

1. Весняний день.

2. Опис дівчинки.

3. Зустріч з дідом.

4. Старенька бабуся.

5. Висновок.

7. Усний стислий переказ тексту за планом

Стислий переказ — це переказ своїми словами основних подій тексту без подробиць.

8. Фізкультхвилинка

Раз! Два! Час вставати,

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

І разом понахилялись.

А тепер — як жабенята,

Хочем трохи пострибати.

Як метелики, літаєм

І дружно всі кружляєм.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутися до справ.

9. Самостійна робота учнів

10. Зачитування переказів. Редагування

V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Які відкриття ви зробили для себе на уроці? 

— З яким настроєм завершуєте урок? 

— Усмішка... Вона нічого не коштує, але багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не збіднює при цьому тих, хто її дарує. Вона триває одну мить, а в пам’яті залишається інколи й назавжди. Ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, і немає такого бідняка, який не став би від неї багатшим. Вона створює щастя в домі, породжує атмосферу доброзичливості і слугує паролем для друзів. 

Усмішка — натхнення для стомлених, денне світло для тих, хто впав духом, сонячний промінь для засмучених і найкращі ліки від неприємностей... І, незважаючи на це, її не можна купити, не можна випросити, не можна ні взяти у борг, ні вкрасти, оскільки вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали! 

Тому потрібно віддавати свою посмішку тим, хто оточує нас, щоб їх життя було хоч трішечки кращим і світлішим. 

Виконується пісня М. Пляцковського «Усмішка». 

Від усмішки хмарний день ясніш, 

Від усмішки засія веселка в небі... 

Поділись усмішкою щедріш, 

І вона не раз повернеться до тебе. 

П р и с п і в: 

І тоді хмарок склика 

В танець музика дзвінка 

І на скрипці грає коник найніжніше... 

Із блакитного струмка починається ріка, 

Ну а дружба починається з усмішки. 

Від усмішки сонячної вмить 

Найсумніший дощик плакать перестане, 

Сонний ліс ураз загомонить 

І заплеще, мов долоньками, листками. 

П р и с п і в. 

Від усмішки йде до всіх тепло — 

До слона і навіть до малої мишки... 

То нехай, щоб добре всім було, 

Ніби лампочки, вмикаються усмішки! 

П р и с п і в. 

. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА... (Уривки)

. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА... (Уривки) 

Мета: ознайомити учнів з новим розділом «Літературні казки зарубіжних письменників», з «Казкою про царя Салтана...» видатного російського поета О. С. Пушкіна; зацікавити учнів змістом казки, привернути увагу до засобів створення поетичних образів, розширювати словниковий запас учнів; розвивати навички виразного читання, кмітливість, пам’ять, логічне мислення, уяву учнів, уміння обґрунтовувати свою думку; виховувати доброзичливе ставлення до оточуючих, бажання творити добро; засуджувати жорстокість, заздрощі, ненависть. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Гра «Здогадайся: хто це?» 

— Відгадайте, про кого йдеться. 

- Донечка, хазяєчка, вертуха, внучка, помічниця, рукодільниця — ... (дівчина). 

- Сильний, злий, зубатий, сірий, хижий — ... (вовк). 

- Ходить, жує, бекає — ... (вівця). 

- Літає, плаває, клює, ґелґоче — ... (гуска). 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Робота в групах. Гра «Дуель» 

Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом рубрики «Перевір свої досягнення». Оцінюють відповіді одне одного. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

1. Вступна бесіда 

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. 

— Прочитайте його назву. 

— Які твори будемо вивчати в цьому розділі? 

— Які твори письменників ми вже вивчали? 

2. Гра «Продовж речення» 

- Вивчаючи твори цього розділу, я навчуся... 

- Я дізнаюся... 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Гра «Бджілки» 

Самостійне напівголосне читання учнями вірша Ліни Костенко «Затишно дітям в пазусі казок...» 

— Яких казкових героїв згадує поетеса у своєму вірші? 

— Які з цих казок ви читали? 

— Які хочете прочитати? 

2. Конкурс знавців казок зарубіжних письменників

- Старенька бабуся у лісі жила,

Гостинці для неї онука несла.

Хто дівчинку ту по дорозі зустрів?

Як казка ця зветься? Хто б відповів? («Червона Шапочка»)

- Якось у школу із книжкою

Прямував дерев’яний хлопчисько,

І потрапив якось сам

В полотняний балаган.

Як називається ця книжка?

А як зветься сам хлопчисько?

От підказка, друзі, вам:

Його дівчинка Мальвіна

Називала... (Буратіно).

- Допоможе завжди вам,

І птахам, і дітлахам.

Він під деревом сидить,

Добрий лікар... (Айболить).

- Працювала я у хатці,

Танцювала у палаці.

Є така у мене звичка —

Десь губити черевички. (Попелюшка)

- Він веселий й незлобливий,

Цей хороший дивачок.

З ним господар, хлопчик Робін,

І товариш — П’ятачок.

До прогулянок він ласий,

Є на мед чутливий нюх.

Зветься плюшевий ведмедик,

Всім відомо,.. (Вінні-Пух).

- Хто моторчик свій заводить?

З даху в гості хто приходить?

І на свято він дістався —

Скажем дружно: «Здрастуй, ... (Карлсон).

- Народилась я в горошині,

В шкаралупі я жила,

Але якось раз мене

З вікна Жаба понесла.

В старої миші я була,

І з кротом зустрічалась я.

І ластівочка мене на крилах

До тюльпану принесла. (Дюймовочка)

3. Фізкультхвилинка

4. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Олександр Пушкін»

— Де народився видатний російський поет? У якій сім’ї?

— До кого він ставився з особливою любов’ю?

— Які віршовані казки створив О. С. Пушкін?

— Які з них ви читали?

— Які хочете прочитати?

— Сьогодні ми прочитаємо уривки з «Казки про царя Салтана...» у перекладі Наталі Забіли. 

5. Опрацювання першої частини «Казки про царя Салтана...» О. С. Пушкіна

1) Виразне читання першої частини вчителем.

— Чи подобається вам казка?

— Назвіть персонажів казки.

2) Словникова робота.

Читання тлумачень слів аршин, сваха, обмова у підручнику (с. 138).

3) Читання першої частини учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту першої частини з елементами вибіркового читання.

— Що робили сестри під вікном?

— Про що мріяла кожна з них?

— Хто слухав сестер?

— Що вирішив цар?

— Куди поїхав цар після весілля?

— Який наказ він залишив молодій цариці?

— Хто народився у цариці?

— Що зробила молода мама?

— Чому сестри і сваха захотіли погубити царицю?

— Що вони зробили?

— Який лист написали цареві?

— Як цар відреагував на лист?

6. Фізкультхвилинка

7. Опрацювання другої частини «Казки про царя Салтана...» О. С. Пушкіна

1) Словникова робота.

Читання тлумачень слів зорить і дозор у підручнику (с. 139–140).

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання казки учнями

— Які нові персонажі з’явилися в казці?

— Хто такий Гвідон?

— Що ви можете сказати про княгиню?

— Хто такий Чорномор?

3) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Як удалося врятуватися цариці з немовлям?

— Хто дав князеві ім’я Гвідон?

— Як цар Салтан оголосив про своє рішення їхати до Гвідона в гості?

— Які слова свідчать про те, що Гвідон з нетерпінням чекав на гостей?

— Кого він побачив на палубі?

— З якими почестями зустрічав царя Салтана?

— Яке диво побачили гості біля городської брами?

— Що вразило їх на широкому дворі?

— Як цар зустрів царицю?

— Що робили ткачиха й повариха?

— Чому цар помилував їх?

— Прочитайте кінцівку казки.

8. Робота за ілюстраціями

— Розгляньте ілюстрації до цієї казки.

— Кого художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони викори-стали? 

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів казки? 

— Яким рядкам казки відповідають ілюстрації? 

— Які малюнки створили б ви за сюжетом казки? 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Який твір ми вивчали? 

— Хто його автор? 

— Чого вчить нас казка? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати уривки з казки (с. 135–142). 

АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОНЯТТЯ ПРО ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ

АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОНЯТТЯ ПРО ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ (значення, питання, роль у реченні, зв’язок з дієсловами) 

Мета: ознайомити учнів з основними ознаками прислівника як частини мови; вчити розрізняти прислівники серед поданих слів, ставити до них питання, пов’язувати їх з дієсловами у словосполучення, вводити у речення; розвивати творчу уяву; виховувати спостережливість, прагнення відкривати нові знання. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Аналіз перевірної роботи 

2. Перевірка домашнього завдання 

Вправа 321 

— Назвіть дієслова, їхні час, особу, число. 

Робота в парах 

— Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання для повторення (с. 164). 

3. Каліграфічна хвилинка 

уч вч ор учора вчора 

— Доберіть спільнокореневі слова. 

4. Словникова робота 

— Запишіть відповіді на запитання. 

- Тане сніжок, 

Оживає лужок, 

День прибуває. 

Коли це буває? (Навесні) 

- Сонечко пече, 

Липа цвіте, 

Жито поспіває. 

Коли це буває? (Влітку) 

- Пустіють поля, 

Мокне земля. 

Дощ поливає. 

Коли це буває? (Восени) 

- Сніг на полях 

Лід на річках. 

Завірюха гуляє. 

Коли це буває? (Взимку) 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про нову частину мови. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Спостереження за мовним матеріалом 

— Послухайте вірш про цю частину мови. 

Ознаку дії називає, 

А також місце, час, причину 

Цієї дії визначає, 

І кожен цю частину знає, 

Бо це прислівник — всім відомий. 

Незмінна ця частина мови 

На запитання як? коли? 

Готова всім відповісти. 

Сміється сонце як? — ласкаво, 

Мандрує небом величаво, 

А небо голубіє дивно, 

Пливуть хмарини тихо, мрійно. 

Дзвенить кохана мова чисто, 

А кожне слово — урочисто; 

Земля стрічає нас святково, 

Сміються зорі загадково. 

Сади цвітуть коли? — Весною, 

Улітку трав моря шовкові, 

А восени врожай збирають, 

Узимку снігу всі чекають. 

Прислівників багато в мові, 

Усі яскраві, всі чудові! 

Щоб здобути знань основи, 

Вивчим цю частину мови! 

Л. Лужецька 

— Як же називається частина мови, яку ми починаємо вивчати? 

— Яким є значення прислівника? (Ознаку дії називає, а також місце, час, причину цієї дії визначає.) 

— На які питання відповідають прислівники? (Як? де? куди? коли? звідки?) 

— З якими словами найчастіше пов’язуються? (З дієсловами: посіяв (коли?) торік; пишеш (як?) чисто; говориш (як?) тихо.) 

— Якими членами речення найчастіше бувають? (Другорядними) 

2. Робота за підручником (с. 165–166) 

Вправи 322–324 

- Вправа 323 

Прислівники за абеткою: всюди, враз, вчасно, швидко. 

Словникова робота 

- Маленькі будиночки по коліях біжать, 

Хлопчики й дівчатка в будиночках сидять. (Трамвай) 

- Зачепився він за дріт: 

«Їду, їду в далеч міст! 

Їду, їду, не трясу, 

Гей, сідайте, підвезу!» (Тролейбус) 

Трамвай (англ. tramway, від tram — вагон, візок, і way — шлях) — наземний рейковий вид міського транспорту, переважно вуличний. 

Тролейбус — безрейковий механічний транспортний засіб (переважно пасажирський, хоча зустрічаються тролейбуси вантажні і спеціального призначення) контактного типу з електричним приводом. 

Слово тролейбус запозичене з англ. trolley bus, що в перекладі означає візок, що котиться по дротах. 

3. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Первинне закріплення 

1) Робота в парах. 

— Прислів’я та приказки прочитайте, поясніть. До виділених слів поставте питання. 

1) Не лінися рано вставати та змолоду більше знати. 2) Що влітку вродиться, то взимку згодиться. 3) Бачить, як сова уночі. 4) Коли з нашим не в лад, то ми зі своїм назад. 5) Зробив діло — гуляй сміло. 

2) Робота в групах. 

— Замініть подані словосполучення одним словом-прислівником. 

Бігти, переганяючи один одного...                   уперше 

Повернутися додому у призначену годину...   наввипередки 

Йти, не знаючи дороги...                                   наздогад 

Брати участь у змаганнях перший раз...           вчасно 

2. Робота з орфографічним словником 

— Утворіть прислівники і запишіть, розкриваючи дужки. 

З одним прислівником складіть речення і визначте його граматичну основу. 

(В)вечері, (в)осени, (в)день, (з)аду, (на)пам’ять, (по)переду, (с)переду, (що)раз, (з)далеку, (з)далека. 

3. Самостійна робота 

— Доповніть речення прислівниками. 

Весняне сонце світить (як?)... 

Хмарки пливуть в небі (куди?)... 

Літак летить (коли?)... 

Проліски розцвіли (як?)... 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ 

— Про яку частину мови ви дізналися на цьому уроці? 

— Що про неї запам’ятали? 

— Наведіть приклади прислівників. Які основні ознаки прислівника? 

— Поясніть за допомогою прислівника зміст прислів’їв та приказок. 

- На Новий рік прибавилось дня на заячий скік (мало). 

- Мороз не велик, та стоять не велить (холодно). 

- Буває март за всіх варт (холодно). 

- Посій в пору, будеш мати зерна гору (вчасно). 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 324 (с. 166). 

АЗОВСЬКЕ МОРЕ

АЗОВСЬКЕ МОРЕ 

Мета: розповісти учням про Азовське море; розвивати мислення, комунікативні навички; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 124) 

2. Гра «Відповідності» 

Озеро  частина океану, яка заглибилась у суходіл 

Море  великі простори води, що вкривають земну поверхню 

Океан  водойма, яка виникла у природних западинах на поверхні землі 

3. Фронтальна робота 

— Продовжіть речення. 

Озерами називають водойми, які... 

— Чим озеро відрізняється від ставка? 

— Вода у морях гірко-солона, в озерах вода також буває гірко-солоною. Чим же озера відрізняються від морів? 

— Для людини річка мала і має велике значення. Чому ще в далеку давнину люди намагалися поселитися поблизу річки? (Річка постачала питну воду, рибу, люди підстерігали дичину біля водопою.) 

— Поміркуйте, звідки в морській воді беруться солі? 

Якби всю воду в океанах і морях випарувати, то залишилося б стільки солі, що розстеливши її на суші, отримали б пласти заввишки понад 150 км. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про Азовське море. 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Розповідь учителя 

Азовське море — це мілководна водойма з плоским дном. Середня глибина його становить 8–10 м, а максимальна — 14 м. Рівень моря під впливом сильних вітрів і припливу річкової води зазнає значних коливань. Вітри іноді відганяють воду від берега, оголюючи дно моря. 

Азовське море є унікальним. Це своєрідний рибний розплідник, одна з найбагатших, найпродуктивніших водойм світу. У морі мешкають безліч видів риб.

2. Робота за підручником (с. 124–127) 

Вправа «Мікрофон» 

Учні відповідають на запитання на с. 124. 

Працюють за завданнями підручника на с. 125. 

— Назвіть рослини Азовського моря. 

— Які риби там мешкають? 

— Яке значення Азовського моря для людини? 

— Що забруднює Азовське море? 

— Що ще завдає шкоди цій цілющій водоймі? 

— Які заходи вживають для охорони вод Азовського моря і його узбережжя? 

— Розкажіть, про що ви прочитали у «Бібліотечці природодослідника». 

— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 127. 

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник? 

3. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 

1. Гра «Так чи ні?» 

- Вода — найбільш поширена речовина на землі. (+) 

- Вода є усюди: в морях, океанах, у ґрунті, річках, повітрі. (+) 

- Вода може перебувати лише в двох станах. (–) 

- Життя на Землі можливе без води. (–) 

- Вода входить до складу живих організмів. (+) 

- Водойми бувають природними і штучними. (+) 

- Водосховище, ставок — це природні водойми. (–) 

- Річка Дніпро бере свій початок в Україні. (–) 

- Дунай — «інтернаціональна» річка. (+) 

- Найбільшим прісним озером України є озеро Ялпуг. (+) 

- Азовське море глибше за Чорне. (–) 

- Водойми не потребують охорони. (–) 

2. Робота над прислів’ями 

Хоч море велике, та вода не годиться. 

Чекай з моря погоди, то роса очі виїсть. 

Нащо в море воду лити, коли й так море повне. 

Хоч річка і невеличка, а береги ламає. 

Коло річок колодязів не копають. 

Кожна жаба своє болото хвалить. 

У тихому болоті чорти плодяться. 

Витягни біду з болота, а вона тобі на голову сяде. 

З брудної води ще ніхто чистим не вийшов. 

Вода все сполоще, крім лихого слова. 

— Яке прислів’я приховане в «алфавітній загадці»? 

26, 19, 28 17, 19, 21, 7 3, 7, 16, 11, 15, 7, 

23, 1 3, 19, 6, 1 18, 7 4, 19, 6, 11, 23, 31, 22, 33. 

(Хоч море велике, та вода не годиться.) 

3. Гра «П’ять речень» 

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання. 

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ 

— Що нового ви дізналися на уроці? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Підручник (с. 124–127). 

Ділення багатоцифрових чисел на двоцифрові круглі числа у випадку, коли в частці є нулі. Задачі з буквеними даними. Рівняння. Самостійна робота

Ділення багатоцифрових чисел на двоцифрові круглі числа у випадку, коли в частці є

нулі. Задачі з буквеними даними. Рівняння. Самостійна робота

Мета: опрацювати випадки письмового ділення багатоцифрових чисел на розрядні, коли

в частці є нуль; удосконалювати вміння учнів розв’язувати задачі, рівняння; розвивати

мислення; виховувати інтерес до предмета.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. КОНТРОЛЬ, КОРЕКЦІЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

Завдання 900

Розв’язання

1) 10 + 15 = 25 (рул.) — на дві кімнати;

2) 250 : 25 = 10 (м) — один рулон;

3) 10 · 10 = 100 (м) — на першу кімнату;

4) 15 · 10 = 150 (м) — на другу кімнату.

Відповідь: 100 м шпалерів купили для першої кімнати і 150 м для другої.

Завдання 901

11 520 : 30 = 384; 680 : 8 = 85; 192 400 : 400 = 481; 527 : 17 = 31;

870 : 5 = 174; 1860 : 60 = 31; 935 : 85 = 11; 5760 : 80 = 72.

2. Математичний диктант

Скільки кілограмів становить т?

Зменшіть 1 кг у 20 разів.

Знайдіть суму 4 км 640 м і 5 км 360 м.

Периметр квадрата 400 см. Чому дорівнює площа квадрата?

Швидкість автомобіля 70 км/год, а швидкість велосипедиста 10 км/год. У скільки разів

швидкість велосипедиста менше швидкості автомобіля?

Верблюди виношують своїх немовлят 400 днів, а хом’яки — цього часу. Скільки днів

хом’яки виношують дитинчат?

Скільки місяців містить року?

Хлопчик проплив 100 метрів зі швидкістю 25 м/хв. Дівчинка витратила на цю дистанцію на

1 хвилину більше. З якою швидкістю пливла дівчинка?

Відповіді: 800 кг; 50 г; 10 км; 10 000 см 2 ; 7 разів; 16 днів; 10 місяців; 5 хвилин.

3. Робота за підручником (с. 144)

Завдання 902 (усно)

4. Повідомлення теми і мети уроку

III. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ

1. Робота за підручником (с. 144)

Завдання 903 (1)

2. Пальчикова гімнастика

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Письмове виконання завдань (з поясненням на дошці)

Завдання 903 (2)

27 600 : 60 = 460; Перевірка: 460 · 60 = 27 600.

32 560 : 80 = 407; Перевірка: 407 · 80 = 32 560.

121 600 : 40 = 3040. Перевірка: 3040 · 40 = 121 600.

Завдання 904

5760 : 60 = 96; 20 160 : 70 = 288.

2. Фізкультхвилинка

V. САМОСТІЙНА РОБОТА

Варіант 1

1. Знайди частки й остачі письмово.

520 : 70 290 : 30 475 : 90 164 : 50

2. Розв’яжи рівняння.

720 : x = 80 x : 30 = 420

3. Обчисли вирази.

7020 · 60; 53 550 : 90; 414 600 : 600

4. Розв’яжи задачу.

Довжина поля 200 м, а ширина — 30 м. площі поля займає картопля. Ре-

шту площі займає горох. Яку площу поля займає горох?

Варіант 2

1. Знайди частки й остачі письмово.

580 : 80 490 : 50 395 : 90 133 : 20

2. Розв’яжи рівняння.

630 : x = 90 x : 60 = 530

3. Обчисли вирази.

5030 · 70; 86 580 : 90; 38 400 : 800

4. Розв’яжи задачу.

Турист мав пройти 180 км. За перший день він пройшов всього шляху,

а за другий того шляху, що пройшов за перший день. Скільки кілометрів пройшов турист за

два дні?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Закінчіть речення.

 На уроці я вчився...

 Мені здалося складним...

 Труднощі виникли, тому що...

 На наступному уроці хочу навчитися...

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Завдання 909; 910 (с. 145).

ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ЛЮБОВ ЗАБАШТА. СКАЗАВ МУДРЕЦЬ...

ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ЛЮБОВ ЗАБАШТА. СКАЗАВ МУДРЕЦЬ... А

Мета: ознайомити учнів з новим розділом «Світ дитинства в літературі», з віршем Любові Забашти «Сказав мудрець...»,  зацікавити учнів змістом віршів; привернути увагу до засобів створення поетичних образів; розширювати словниковий запас учнів; розвивати навички виразного читання, кмітливість, пам’ять, логічне мислення, уяву школярів, уміння обґрунтовувати свою думку; виховувати доброзичливе ставлення до оточуючих, бажання творити добро. 

Обладнання та матеріали:  зошит, олівець, ручка, книжка

Тип заняття: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент (1хв)

II. Актуалізація опорних знань учнів (6хв)

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів (5хв)

IV. Повідомлення теми, мети та завдань заняття (1хв)

V Вивчення нового матеріалу (15хв)

VІ. Практична робота (16хв)

VIІ. Заключний етап (1хв)

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань учнів

 МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Робота над скоромовкою. Гра «Дощик» 

Діти читають хором.  - Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). - Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше).  Дощ припинився (читання припиняється). 

Своїх друзів пригощаю,  Наливаю в чашки чаю, 

Ось варення із порічки,  А ось тістечко з сунички. 

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Відповіді на запитання рубрики «Перевір свої досягнення» (с. 154). 

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. 

— Прочитайте його назву. 

— Які твори будемо вивчати в цьому розділі? 

— Які твори письменників ми вже вивчали? 

— На скільки частин поділений розділ? 

— Як вони називаються? 

2. Гра «Продовж речення» 

- Вивчаючи твори цього розділу, я навчуся... 

- Я дізнаюся... 

V Вивчення нового матеріалу

1. Читання вступної статті (с. 155) 

— З чим автори порівнюють твоє життя? 

— Які питання ставлять перед вами?

— Про що розкажуть вірші, оповідання, казки, які ви прочитаєте у розділі?

— На що слід звертати увагу, читаючи твори розділу?

2. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання вірша Любові Забашти «Сказав мудрець...»

— До чого закликає автор вірша?

— Існування якої істини підкреслює?

3. Ознайомлення з біографією Анатолія Костецького

Робота в парах. Читання учнями біографії Анатолія Костецького

— Які вірші поета ми вивчали? («Імена», «Дивна звичка»)

— Що згадує поет про своє дитинство?

— Ким була його мама?

— У скільки років майбутній поет засвоїв грамоту?

— Коли отримав перший диплом за вірші?

— Кому вони були присвячені?

— Яка зустріч була для поета вирішальною?

— Про що писав свої твори Анатолій Григорович?

4. Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти, Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз, Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк. Вище руки підніміть

І спокійно опустіть. Плесніть, діти, кілька раз. За роботу, все гаразд!

5. Опрацювання вірша Анатолія Костецького «Мрія»

1) Гра «Передбачення».

— Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші, що має такий заголовок?

2) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Які почуття він у вас викликав?

— Які картини ви уявляли слухаючи його?

VІ. Практична робота

3) Словникова робота.

Вдень          ходжу

уночі                 щодуху

іздаля         вперто

зачепиш         неголосно

— Прочитайте слова спочатку згори донизу, потім — знизу догори.

— Знайдіть серед цих слів слова-антоніми (вдень — уночі).

— Знайдіть синонім до слова тихо (неголосно), швидко (щодуху); антонім — до слова іздаля (зблизька).

4) Робота в парах.

Читання вірша учнями в парі. Підготовка до виразного читання вірша

— У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?

— Які рядки прочитаєте як роздум, а які — рішуче, із застереженням? 

5) Виразне читання вірша учнями. Кілька учнів виразно читають вірш, а решта аналізують, чи вдало дібрано інтонацію, тон і темп читання.

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте перші рядки вірша. Як ви їх розумієте?

— Про що розмірковує хлопчик?

— Про що він мріє?

— Коли в нього виникла ця мрія?

— Чому він хоче перерости Сергія?

— Чому він зараз не наважується захистити дівчинку?

— Що б ви йому порадили?

 Гра «Диктор телебачення».

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

9) Робота за ілюстрацією.

— Розгляньте ілюстрації до вірша.

— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажа вірша?

VIІ. Заключний етап

— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Чого нас навчає цей вірш?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш (с. 155–157), проілюструвати його. 

Таке дивовижне чорне море. Навчальний фільм