РОЛЬ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ, ВИРАЖЕНИХ ПРИСЛІВНИКАМИ

Тема: «РОЛЬ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ, ВИРАЖЕНИХ ПРИСЛІВНИКАМИ» 

Мета: засвоєня  учнями  знань про  однорідні члени речення, вираженими прислівниками; формувати вміння визначати однорідні прислівники, будувати речення з однорідними прислівниками; розвивати зв’язне мовлення; виховувати інтерес до знань. 

Обладнання та матеріали:  зошит, олівець, ручка

Тип заняття:комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент (1хв)

II. Актуалізація опорних знань учнів (6хв)

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів (5хв)

IV. Повідомлення теми, мети та завдань заняття (1хв)

V .Вивчення нового матеріалу(10хв)

VІ. Практична робота (21хв)

VІІ. Заключний етап (1хв)

І.Організаційний момент

-          Подивилися на мене. Усміхнулися! Готові до уроку? Молодці!

II. Актуалізація опорних знань учні

.Робота над прислів’ями 

— Прислів’я та приказки прочитайте, поясніть. Спишіть, замість пропусків запишіть прислівники, протилежні за значенням до виділених. 

1) Бур’ян росте швидко, а добра трава ... 2) Знай більше, говори ... 3) М’яко стеле, та ... спати. 

Каліграфічна хвилинка 

Вв Сс Нн ос ес ен ин 

восени осінь осінній по-осінньому 

Восени і заєць спасенний. 

Восени ложка дощу, а дві — болота. 

Словникова робота 

Вибірковий диктант 

— Запишіть лише словникові слова. 

РІДНИЙ КРАЙ 

Приваблює природа рідного краю. Чудова вона у різні пори року: взимку і влітку, восени і навесні. Все тут різне, все знайоме, близьке. Все життя перед людиною його чистий горизонт, перший грім, духмяна черемха, чиста криниця, спіла пшениця і червона черешня біля воріт. Рідний край — маленька батьківщина. 

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

-          На сьогоднішньому уроці ми будемо розглядати таку частину мову, як прислівник

IV. Повідомлення теми , мети та завдань уроку

— Тема нашого уроку :«РОЛЬ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ, ВИРАЖЕНИХ ПРИСЛІВНИКАМИ» 

Мета: засвоєня  учнями  знань про  однорідні члени речення, вираженими прислівниками; формувати вміння визначати однорідні прислівники, будувати речення з однорідними прислівниками;

V. Вивчення нового матеріалу

Робота за підручником (с. 170–172) 

Вправи 335–336 

Фізкультхвилинка 

Щоб нам яблучко зірвати, 

То потрібно пострибати. 

А вони на землю впали, 

В руки щось нам не попали. 

Тепер треба присідати 

І ті яблучка збирати. 

VІ. Практична роботи

Робота в групах 

— Доберіть до дієслова один прислівник, що найбільше підходить за змістом. 

Світить (як?) яскраво, барвисто, щедро. 

Світить (де?) високо, вгорі. 

Ходить (як?) легенько, непомітно, навшпиньки. 

Цвіте (як?) рясно, лель-ледь, скрізь. 

Гра «Утвори групу» 

— Випишіть прислівники групами за питаннями: як? де? куди? звідки? коли?. 

Уперед, добре, гарно, вгорі, вліво, здалеку, згори, знизу, вчора, тут, там, сьогодні. 

Гра «Доповни ряд» 

(Як?) Щасливо... 

(Коли?) Вранці... 

(Де?) Праворуч... 

(Куди?) Додому... 

— Складіть і запишіть речення з одним прислівником. 

Самостійна робота 

— Доберіть відповідні прислівники. 

(Де?) в небі летять журавлі. Ніжний пролісок (як?) тримає свою голівку. (Коли?) на галявині розцвіли перші підсніжники. 

(Гордо, навесні, високо) 

VІI. Заключний етап

1.      Рефлексія

— Що виражає прислівник? 

— Якою є роль однорідних членів речення, виражених прислівниками? 

— Що потрібно ставити між однорідними членами речення, вираженими прислівниками, які вимовляють із перелічувальною інтонацією? 

2.      Повідомлення домашнього завдання

Вправа 337

Виставлення оцінок

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ТВОРУ-МІРКУВАННЯ «ЩО ТАКЕ ДОБРОТА?

Тема: «УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ТВОРУ-МІРКУВАННЯ «ЩО ТАКЕ ДОБРОТА?»»

Мета: засвоєня учнями знань про те, як складати текст-міркування на подану тему; збагачувати словник школярів новими словами; розвивати дитячу мовну творчість; виховувати любов, толерантність.

Обладнання та матеріали:  зошит, олівець, ручка

Тип заняття:комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент (1хв)

II. Актуалізація опорних знань учнів (6хв)

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів (5хв)

IV. Повідомлення теми, мети та завдань заняття (1хв)

V .Вивчення нового матеріалу(10хв)

VІ. Практична робота (21хв)

VІІ. Заключний етап (1хв)

І.Організаційний момент

-          Подивилися на мене. Усміхнулися! Готові до уроку? Молодці!

II. Актуалізація опорних знань учні

Фронтальне опитуваня

— Що таке текст? 

— Що таке тема тексту? головна думка? 

— Які види текстів ви знаєте? 

III.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

— Прослухайте добре відому вам пісню і скажіть, про що йтиметься на уроці. 

Звучить пісня «Якщо добрий ти» (сл. М. Пляцьковського, муз. Б. Савельєва) із мультфільма «Пригоди кота Леопольда». 

— Чи здогадалися, про що ми будемо говорити? 

IV. Повідомлення теми , мети та завдань уроку

— Тема нашого уроку — «Твір-міркування “Що таке доброта?”». 

V. Вивчення нового матеріалу

Гра «Мішечок доброти» 

— Уявіть, що добра чарівниця подарувала вам мішечок доброти. Спробуйте назвати речі, які могли б бути у мішечку. 

Гра «Квітка доброти» 

— Які слова «притягуються» до слова добро? (З-поміж поданих слів діти обирають необхідні і записують на окремих пелюстках квітки: допомога, співчуття, уважність, байдужість, вдячність, жадібність, чуйність, ласка, любов, злість, заздрість, турбота, ввічливість, ненависть, брехливість, справедливість.) 

— Що ж потрібно для справжньої доброї людини? 

Бесіда 

- Яке значення має слово доброта? 

- Що говорить нам про слово доброта орфографія? 

- Що повідомляє нам про слово доброта морфологія? 

— Доберіть до слова доброта спільнокореневі слова. (Добро, добріти, добрий, добросовісний, добросердечний, добродушний, доброзичливий, добряк, добродій) 

— Давайте ще раз вимовимо це слово і відчуємо його смак. Яке це слово за звучанням, за характером? (Добре, світле, красиве, ласкаве, мелодійне) 

Вправа «Образи доброти» 

— Діти, ви вже знайомі з одним із зображувальних засобів рідної мови — порівнянням. Ми живемо і постійно щось порівнюємо. А з чим можна порівняти доброту? 

— Удома ви мали дібрати образи доброти. 

(Діти вивішують на дошку образи доброти, які вони намалювали.) 

мама 

сонце  При сонечку тепло, а при матері добро. 

квітка  Доброта краще краси. 

серце  Добре серце прекрасніше, ніж всі розуми світу, разом узяті. 

дощ          Добре слово людині, як дощ у посуху. 

— Поміркуймо, що станеться зі світом, коли погасне сонце? 

— А якщо зникне доброта? 

— Напевно, тому так воює доброта зі своїми ворогами. А хто вони — вороги доброти? 

Фізкультхвилинка 

VІ. Практична роботи

Написання твору-міркування 

— А тепер настав головний момент нашого уроку — написання твору-міркування «Що таке доброта?». 

1) Робота з пам’яткою «Як працювати над твором». 

ЯК ПРАЦЮВАТИ НАД ТВОРОМ 

1. Зміст вашого твору має відповідати темі (про що ви будете писати) та головній думці (що ви будете стверджувати). 

2. Не пишіть зайвого (що не стосується теми висловлювання). 

3. Стежте за порядком викладу думок. 

4. Використовуйте відомі вам мовні засоби зв’язку між реченнями в тексті (займенники, слова, близькі за значенням та ін.) 

5. Дбайте про мовленнєве оформлення. 

2) Робота за таблицею «Текст-міркування». 

— Роздумувати, міркувати означає пояснювати, доводити щось, робити висновки, тобто напружено думати. А це дуже нелегко. Знання про те, як будується текст-міркування, допомагають пояснювати і доводити. 

— Із яких частин складається текст-міркування? 

Текст-міркування складається з твердження (того, що пояснюється); перейти до доказу (або пояснення) допоможуть «слова-місточки»: тому що, так як, справа в тому, що, пояснюється це тим, що. 

Після доказу — висновок, до нього можуть привести «слова-місточки»: тому, ось чому, таким чином, отже. 

Пам’ятайте: текст-міркування відповідає на одне із найцікавіших слів на світі — чому?. 

Діти, на партах у вас є також план вашого майбутнього твору та словник, який допоможе вам відповісти на запитання «Що таке доброта?». 

3) Складання твору в групах. 

Пазьчикові вправи

Самостійна робота учнів. 

Учні у групах пишуть твори. 

Презентація творів-міркувань 

— Яка група бажає презентувати свій твір-міркування? 

VІI. Заключний етап

1.      Рефлексія

— Так навіщо людям добро? 

— Добро нам потрібне, щоб стати справжньою людиною. Робіть добро просто так: не за винагороду, а за вдячний погляд! 

2.      Повідомлення домашнього завдання

Дописати твір в дома

Виставлення оцінок

ОДНОРІДНІ ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ВИРАЖЕНІ ПРИСЛІВНИКАМИ

Тема: ″ ОДНОРІДНІ ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ВИРАЖЕНІ ПРИСЛІВНИКАМИ" 

Мета: засвоєня знань учнями про однорідні члени речення, вираженими прислівниками; формувати вміння визначати однорідні прислівники, будувати речення з однорідними прислівниками;

              виховувати любов до рідної мови та рідного краю .

Обладнання та матеріали:  зошит, олівець, ручка

Тип заняття: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент (1хв)

II. Актуалізація опорних знань учнів (6хв)

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів (5хв)

IV. Повідомлення теми, мети та завдань заняття (1хв)

V .Вивчення нового матеріалу(10хв)

VІ. Практична робота (21хв)

VІІ. Заключний етап (1хв)

І. Організаційний момент

-          Подивилися на мене. Усміхнулися! Готові до уроку? Молодці!

II. Актуалізація опорних знань учні

Перевірка домашнього завдання 

Вправа 330 

Густо дивиться, а рідко бачить. Письменний бачить поночі більше, як неписьменний удень. 

Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім. Говорить прямо, а робить криво. 

Краще нині горобець, як завтра голубець. М’яко стеле, та твердо спати. Спочатку густо, а потім пусто. 

— Поясніть зміст прислів’їв. 

— Назвіть у прислів’ях прислівники-антоніми. Обґрунтуйте свою думку. 

Робота над прислів’ями 

— Прислів’я та приказки прочитайте, поясніть. Спишіть, замість пропусків запишіть прислівники, протилежні за значенням до виділених. 

1) Удень душно, а ... комарі кусаються. 2) Поранити легко, загоїти .... 3) Хто багато говорить, той ... творить. 

Каліграфічна хвилинка 

Лі ів во ор уч ліворуч 

— Поділіть слово для переносу. Доберіть до нього антонім. 

— Спишіть речення. Яке це речення? Визначте граматичні основи. 

Праворуч від дороги тягнувся ліс, а ліворуч протікала річка. 

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про однорідні члени реченя, виражені прислівником. 

IV. Повідомлення теми , мети та завдань уроку

Тема: ″ ОДНОРІДНІ ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ВИРАЖЕНІ ПРИСЛІВНИКАМИ 

Мета: засвоєня знань учнями про однорідні члени речення, вираженими прислівниками;

V. Вивчення нового матеріалу

Спостереження за мовним матеріалом 

Щогодини, щоденно, щотижня 

Я допомагаю ближнім. 

Вранці я по хліб зганяю, 

Вдень в кімнаті підмітаю, 

Ввечері я за газетами сходжу, 

І залюбки із сестрою посиджу. 

— Як називаються члени речення, які відповідають на одне питання і належать до одного слова? Назвіть такі слова у цьому вірші. 

Робота за підручником (с. 169–170) 

Вправи 331–333 

Фізкультхвилинка 

Раз! Два! Час вставати: 

Будемо відпочивати. 

Три! Чотири! Присідаймо, 

Швидко втому проганяймо. 

П’ять! Шість! Засміялись, 

Кілька раз понахилялись. 

Зайчик сонячний до нас 

Завітав у вільний час. 

Будем бігати, стрибати, 

Щоб нам зайчика впіймати. 

Прудко зайчик утікає 

І промінчиками грає. 

Сім! Вісім! Час настав 

Повернутись нам до справ. 

VІ. Практична роботи

Робота в парах 

— Назвіть однорідні прислівники. 

Ми — українці. Мова наша українська. Ми розмовляємо, думаємо, щоденно, щохвилини. Без неї не мислимо свого існування. Вона бринить ніжно, дзвінко, мелодійно. Тому не дивно, що нашу мову називають солов’їною. 

Гра «Хто більше?» 

(Як?) Щасливо, гарно, ... 

(Коли?) Вранці, восени, ... 

(Де?) Праворуч, близько, ... 

(Звідки?) Здалеку, згори, ... 

VІI. Заключний етап

1.      Рефлексія

— Що виражає прислівник? 

— Як визначити однорідні члени речення, виражені прислівниками? 

Повідомлення домашнього завдання

Вправа 334 (с. 170). 

Виставлення оцінок

Тема: ″ РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ ТА АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ ″

Тема: ″ РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ ТА АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ ″

Мета: засвоєння знань  учнями про  прислівника синоніми, антоніми;

розвивати мислення, мовлення;

              виховувати любов до рідної мови та рідного краю .

Обладнання та матеріали:  зошит, олівець, ручка

Тип заняття: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент (1хв)

II. Актуалізація опорних знань учнів (6хв)

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів (5хв)

IV. Повідомлення теми, мети та завдань заняття (1хв)

V .Вивчення нового матеріалу(10хв)

VІ. Практична робота (21хв)

VІІ. Заключний етап (1хв)

І. Організаційний момент

-          Подивилися на мене. Усміхнулися! Готові до уроку? Молодці!

II. Актуалізація опорних знань учні

-          Що таке синоніми?

-          Що таке антоніми?

Гра «“Зайве” слово» ˝ 

Вголос, уважний, вранці, вгору. 

Чесно, охайно, сум, взимку. 

— Розберіть за будовою слово чесно. 

3. Каліграфічна хвилинка 

Вр ран нц ці вранці 

— Доберіть споріднений прислівник. Спишіть речення. Встановіть зв’язок між словами. 

Вранці на болотах галасливе птаство лаштується у вирій. 

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про прислівники-синоніми. 

IV. Повідомлення теми , мети та завдань уроку

Тема: ″ РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ ТА АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ ″

Мета: засвоєння знань  учнями про  прислівника синоніми, антоніми;

V. Вивчення нового матеріалу

1. Спостереження за мовним матеріалом 

— Прочитайте прислівники парами. Що ви помітили? 

Гарно          добре 

недалеко          близько 

колись          інколи 

дуже          надто 

незабаром  скоро 

швидко          хутко 

— Серед прислівників є слова, близькі за значенням,— синоніми. Наприклад: навколо і навкруги, гарно і чудово, старанно і ретельно. 

2. Робота за підручником (с. 166–167) 

Вправа 325 

Навкруги, навколо, довкола, кругом, навкруг. 

Вправа 326 

Чудово — прекрасно, гарно, красиво; уміло — старанно, правильно, майстерно; радісно — щасливо, весело; довго — нешвидко, затяжно, безкінечно; ясно — світло; ніжно — трепетно, лагідно; любо — гарно, чудово, красиво; швидко — недовго, жваво, прудко, стрімко; казково — чарівно, незвично. 

Фізкультхвилинка – проводить черговий учень

VІ. Практична роботи

— Поясніть за допомогою прислівника зміст прислів’їв та приказок. 

У петрівку день — рік (довго). 

Восени ложка води, а цебер грязі (брудно, мокро). 

Зимою сонце світить, та не гріє (холодно). 

2. Робота в парах 

1) Замініть вислови синонімічними прислівниками. 

Лягти разом з курами — (рано); 

надворі, хоч в око стрельни — (темно); 

працює, як сонна муха — (повільно). 

2) Запишіть речення, замінюючи виділені слова прислівниками-синонімами. 

Він прокидається ані світ, ані зоря. 

Завдання виконує п’яте через десяте. 

Працює, як сонна муха. 

Як сніг на голову, у щоденнику з’явилися погані оцінки. 

3. Самостійна робота 

— Спишіть прислів’я, доберіть прислівники за змістом. 

... знання добувати, зате... носити. 

Дим видно..., а вогонь... 

(Вдень, тяжко, вночі, легко) 

Антоніми: 

повільно — швидко, старанно — ліниво, тихенько — голосно, раніше — пізніше. 

Синоніми: 

повільно — неспішно, нешвидко, неквапливо, розтягнутий, кволо, стримано. 

Старанно — ретельно, сумлінно, дбайливо. 

 Гра «Добери антонім» 

Вчора — 

взимку — 

зранку — 

низько — 

спереду — 

швидко — 

VІI. Заключний етап

1.      Рефлексія

Що нового дізналися на уроці?

 У чому зазнали труднощів?

2.      Повідомлення домашнього завдання

Вправа

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СТИСЛИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «УСМІШКА»

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СТИСЛИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «УСМІШКА» 

Мета: вчити учнів писати стислий переказ, використовуючи мовні засоби; збагачувати словник образними виразами, порівняннями, епітетами; розвивати мовлення учнів; сприяти розвитку пам’яті, уваги; виховувати ввічливість, доброту, бажання дарувати оточуючим радість. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Робота над анаграмою 

С  У  Ш  А  К  І  М 

2  1  5  7  6  4  3 

Відповідь: усмішка. 

— Як приємно бачити усміхнене обличчя, чути ласкаві, звернені до тебе слова! І тоді твій настрій стає піднесеним, веселим. Так само і людям приємно почути від тебе приємні, лагідні слова. 

— Що означає слово усмішка? (Усмішка — міміка обличчя, вуст, що виражає задоволення, прихильність, іронію; безголосий сміх. Якщо кажуть: доля усміхається, це означає, що людині щастить, таланить.) 

— Навіщо потрібна усмішка? (Усмішка допомагає людині: усуває настороженість, долає перешкоди у спілкуванні з людьми. Відкрите обличчя, прямий погляд, привітна усмішка — це ознаки людини чесної, розумної, привітної, вихованої.) 

— Цікаво знати, що найчастіше посміхаються американці. Вони говорять: «З усміхненою людиною приємніше мати справу, ніж із насупленою, похмурою». 

— Тож давайте будемо посміхатися, щоб іншим було приємно! 

2. Вправа «Незакінчене речення» 

— Закінчіть речення «Я усміхаюсь...». 

3. Розповіді підготовлених учнів 

— Сміх — один із найсильніших захисників нашого організму від негативного стресу, а отже від багатьох тілесних недуг. Під час сміху в головному мозку людини виділяються гормони щастя, і ми почуваємося радісно, захищеними від усяких негараздів. Той, хто любить сміятися, хто сприймає життя іронічно, ніколи не захворіє на невроз. 

— Усмішка і сміх — це ворота, через які до людини може потрапити багато хорошого. Учені довели, що сміх збуджує центри позитивних емоцій, створює добрий настрій, допомагає жити, вчитися і працювати. 

— Щоб засміятись, людині потрібно напружити 17 м’язів, а щоб насупитися — аж 43! Тому веселим і усміхненим бути легше, чи не так? 

Тож давайте будемо частіше посміхатися на користь нашому здоров’ю! 

4. Робота в групах 

Завдання: скласти із «розсипаних» слів прислів’я, вислів про усмішку. 

1-ша група. Від гніву старієш, від сміху молодієш. 

2-га група. Даруйте одне одному посмішки! 

3-тя група. Усмішка лікує краще за ліки. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми ознайомимося із твором В. О. Сухомлинського «Усмішка», з’ясуємо, чому від усмішки йде до всіх тепло, і ви напишете стислий переказ цього твору.

IV. РОБОТА НАД ПЕРЕКАЗОМ

1. Ознайомлення з оповіданням В. Сухомлинського «Усмішка»

УСМІШКА

Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.

Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.

Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалася, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!».

Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.

Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її обличчі. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.

Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

2. Аналіз тексту

— Які почуття сповнювали вас під час слухання оповідання?

— Який настрій у вас після прослуханого?

— Якої пори року відбувалася подія?

— Який настрій був у дівчинки?

— Яке бажання її охопило?

— Кого зустріла дівчинка?

— Що вона несла назустріч дідові?

— На що сподівалася?

— Чому змінився настрій дівчинки і її серцем оволодів страх?

— З ким відбулася її друга зустріч? 

— Як бабуся зустріла дівчинку?

— Яким став світ від подарованої усмішки?

— До чого автор закликає у оповіданні?

— Яку думку хотів донести автор до наших сердець?

3. Робота над образними висловами

1) Грав на срібних струнах; блакитні очі; волосся, мов спіла пшениця; жовті сонечка кульбабок; пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре; несла назустріч усмішку; страх оволодів серцем; усмішка погасла; затьмарився спохмурнів цілий світ; серце тремтіло; світ ожив, заграв заспівав.

2) Знайдіть і доповніть порівняння словами з тексту.

Біле, мов ... волосся (спіла пшениця)

Срібна пісня жайворонка тремтіла, мов... (той струмок, що ось-ось помре)

Мов ..., знову заясніли, кульбабки (мов маленькі сонця)

4. Словникова робота

— Доберіть синоніми до слів:

почимчикувала — тупала, дибала, йшла;

барвистого — різнокольорового, райдужного;

непривітний — похмурий, злий, насуплений.

— Поясніть правопис слів: насторожилась, задзвеніли, бджоли, джмелі, жайворонок.

5. Повторне читання оповідання. Визначення частин тексту

6. Складання плану

— Поділіть текст на частини. Доберіть назву до кожної з них.

План

1. Весняний день.

2. Опис дівчинки.

3. Зустріч з дідом.

4. Старенька бабуся.

5. Висновок.

7. Усний стислий переказ тексту за планом

Стислий переказ — це переказ своїми словами основних подій тексту без подробиць.

8. Фізкультхвилинка

Раз! Два! Час вставати,

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

І разом понахилялись.

А тепер — як жабенята,

Хочем трохи пострибати.

Як метелики, літаєм

І дружно всі кружляєм.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутися до справ.

9. Самостійна робота учнів

10. Зачитування переказів. Редагування

V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Які відкриття ви зробили для себе на уроці? 

— З яким настроєм завершуєте урок? 

— Усмішка... Вона нічого не коштує, але багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не збіднює при цьому тих, хто її дарує. Вона триває одну мить, а в пам’яті залишається інколи й назавжди. Ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, і немає такого бідняка, який не став би від неї багатшим. Вона створює щастя в домі, породжує атмосферу доброзичливості і слугує паролем для друзів. 

Усмішка — натхнення для стомлених, денне світло для тих, хто впав духом, сонячний промінь для засмучених і найкращі ліки від неприємностей... І, незважаючи на це, її не можна купити, не можна випросити, не можна ні взяти у борг, ні вкрасти, оскільки вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали! 

Тому потрібно віддавати свою посмішку тим, хто оточує нас, щоб їх життя було хоч трішечки кращим і світлішим. 

Виконується пісня М. Пляцковського «Усмішка». 

Від усмішки хмарний день ясніш, 

Від усмішки засія веселка в небі... 

Поділись усмішкою щедріш, 

І вона не раз повернеться до тебе. 

П р и с п і в: 

І тоді хмарок склика 

В танець музика дзвінка 

І на скрипці грає коник найніжніше... 

Із блакитного струмка починається ріка, 

Ну а дружба починається з усмішки. 

Від усмішки сонячної вмить 

Найсумніший дощик плакать перестане, 

Сонний ліс ураз загомонить 

І заплеще, мов долоньками, листками. 

П р и с п і в. 

Від усмішки йде до всіх тепло — 

До слона і навіть до малої мишки... 

То нехай, щоб добре всім було, 

Ніби лампочки, вмикаються усмішки! 

П р и с п і в.