Євшан-Зілля

_{Євшан-Зілля}

_{Да лучее єсть на своей земли костю лечи, ине ли на чюже славну быти.}

_{(Літопис, за Іпaтcьким списком)}

_{В давніх літописах наших}

_{Єсть одно оповідання,}

_{Що зворушує у серці}

_{Найсвятіші почування.}

_{Не блищить воно красою}

_{Слів гучних і мальовничих,}

_{Не вихвалює героїв}

_{Та їх вчинків войовничих.}

_{Ні, про інше щось говорить}

_{Те старе оповідання.}

_{Між рядками слів таїться}

_{В нім якесь пророкування.}

_{І воно живить надію,}

_{Певну віру в ідеали}

_{Тим, котрі вже край свій рідний}

_{Зацурали, занедбали…}

_{Жив у Києві в неволі}

_{Ханський син, малий хлопчина,}

_{Половецького б то хана}

_{Найулюблена дитина.}

_{Мономах, князь Володимир,}

_{Взяв його під час походу}

_{З ясирем в полон і потім}

_{При собі лишив за вроду.}

_{Оточив його почотом}

_{І розкошами догідно -}

_{І жилось тому хлоп'яті}

_{І безпечно, і вигідно.}

_{Час минав, і став помалу}

_{Рідний степ він забувати,}

_{Край чужий, чужі звичаї}

_{Як за рідні уважати.}

_{Та не так жилося хану}

_{Без коханої дитини.}

_{Тяжко віку доживати}

_{Під вагою самотини.}

_{Зажурився, засмутився…}

_{Вдень не їсть, а серед ночі}

_{Плаче, бідний, та зітхає,}

_{Сну не знають його очі.}

_{Ні від кого він не має}

_{Ні утіхи, ні поради.}

_{Світ увесь йому здається}

_{Без краси і без принади.}

_{Кличе він гудця до себе}

_{І таку держить промову,}

_{Що мов кров'ю з його серця}

_{Слово точиться по слову:}

_{«Слухай, старче, ти шугаєш}

_{Ясним соколам у хмарах,}

_{Сірим вовком в полі скачеш,}

_{Розумієшся на чарах.}

_{Божий дар ти маєш з неба}

_{Людям долю віщувати,}

_{Словом, піснею своєю}

_{Всіх до себе привертати.}

_{Ти піди у землю Руську -}

_{Ворогів наших країну, -}

_{Відшукай там мого сина,}

_{Мою любую дитину.}

_{Розкажи, як побиваюсь}

_{Я за ним і дні, і ночі,}

_{Як давно вже виглядають}

_{Його звідтіль мої очі.}

_{Заспівай ти йому пісню}

_{Нашу рідну, половецьку,}

_{Про життя привільне наше,}

_{Нашу вдачу молодецьку.}

_{А як все те не поможе,}

_{Дай йому євшану-зілля,}

_{Щоб, понюхавши, згадав він}

_{Степу вільного привілля».}

_{І пішов гудець в дорогу.}

_{Йде він три дні і три ночі,}

_{На четвертий день приходить}

_{В місто Київ опівночі.}

_{Крадькома пройшов, мов злодій,}

_{Він до сина свого пана}

_{І почав казати стиха}

_{Мову зрадженого хана.}

_{Улещає, намовляє…}

_{Та слова його хлопчину}

_{Не вражають, бо забув вже}

_{Він і батька, і родину.}

_{І гудець по струнах вдарив!}

_{Наче вітер у негоду,}

_{Загула невпинна пісня -}

_{Пісня вільного народу.}

_{Про славетнії події -}

_{Ті події половецькі,}

_{Про лицарськії походи -}

_{Ті походи молодецькі!}

_{Мов скажена хуртовина,}

_{Мов страшні Перуна громи,}

_{Так ревли-стогнали струни}

_{І той спів гудця-сіроми!}

_{Але ось вже затихає}

_{Бренькіт дужий акордовий -}

_{І намісто його чути}

_{Спів народний, колисковий.}

_{То гудець співає тихо}

_{Пісню тую, що співала}

_{Мати синові своєму,}

_{Як маленьким колисала.}

_{Наче лагідна молитва,}

_{Журно пісня та лунає.}

_{Ось її акорд останній}

_{В пітьмі ночі потопає…}

_{Але спів цей ніжний, любий,}

_{Ані перший, сильний, дужий,}

_{Не вразив юнацьке серце, -}

_{Він сидить німий, байдужий.}

_{І схилилася стареча}

_{Голова гудця на груди}

_{Там, де пустка замість серця,}

_{Порятунку вже не буде!..}

_{Але ні! Ще є надія}

_{Тут, на грудях в сповиточку!..}

_{І тремтячими руками}

_{Роздирає він сорочку.}

_{І з грудей своїх знімає}

_{Той євшан, чарівне зілля,}

_{І понюхать юнакові}

_{Подає оте бадилля.}

_{Що ж це враз з юнаком сталось?}

_{Твар поблідла у небоги,}

_{Затремтів, очима блиснув}

_{І зірвавсь на рівні ноги.}

_{Рідний степ - широкий, вільний,}

_{Пишнобарвний і квітчастий -}

_{Раптом став перед очима,}

_{З ним і батенько нещасний!..}

_{Воля, воленька кохана!}

_{Рідні шатра, рідні люди…}

_{Все це разом промайнуло,}

_{Стисло серце, сперло груди.}

_{«Краще в ріднім краї милім}

_{Полягти кістьми, сконати,}

_{Ніж в землі чужій, ворожій}

_{В славі й шані пробувати!» -}

_{Так він скрикнув, і в дорогу}

_{В нічку темну та пригожу}

_{Подались вони обоє,}

_{Обминаючи сторожу.}

_{Байраками та ярами}

_{Неутомно проходжали -}

_{Простували, поспішали.}

_{Україно! Мамо люба!}

_{Чи не те ж з тобою сталось?}

_{Чи синів твоїх багато}

_{На степах твоїх зосталось?}

_{Чи вони ж не відцурались,}

_{Не забули тебе, неньку,}

_{Чи сховали жаль до тебе}

_{І кохання у серденьку?}

_{Марна річ! Були і в тебе}

_{Кобзарі - гудці народні,}

_{Що співали-віщували}

_{Заповіти благородні,}

_{А проте тієї сили,}

_{Духу, що зрива на ноги,}

_{В нас нема, і манівцями}

_{Ми блукаєм без дороги!..}

_{Де ж того євшану взяти,}

_{Того зілля-привороту,}

_{Що на певний шлях направить, -}

_{Шлях у край свій повороту?!}

Тема: ″ РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ ТА АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ ″

Тема: ″ РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ ТА АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ ″

Мета: засвоєння знань  учнями про  прислівника синоніми, антоніми;

розвивати мислення, мовлення;

              виховувати любов до рідної мови та рідного краю .

Обладнання та матеріали:  зошит, олівець, ручка

Тип заняття: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент (1хв)

II. Актуалізація опорних знань учнів (6хв)

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів (5хв)

IV. Повідомлення теми, мети та завдань заняття (1хв)

V .Вивчення нового матеріалу(10хв)

VІ. Практична робота (21хв)

VІІ. Заключний етап (1хв)

І. Організаційний момент

-          Подивилися на мене. Усміхнулися! Готові до уроку? Молодці!

II. Актуалізація опорних знань учні

-          Що таке синоніми?

-          Що таке антоніми?

Гра «“Зайве” слово» ˝ 

Вголос, уважний, вранці, вгору. 

Чесно, охайно, сум, взимку. 

— Розберіть за будовою слово чесно. 

3. Каліграфічна хвилинка 

Вр ран нц ці вранці 

— Доберіть споріднений прислівник. Спишіть речення. Встановіть зв’язок між словами. 

Вранці на болотах галасливе птаство лаштується у вирій. 

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про прислівники-синоніми. 

IV. Повідомлення теми , мети та завдань уроку

Тема: ″ РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ ТА АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ ″

Мета: засвоєння знань  учнями про  прислівника синоніми, антоніми;

V. Вивчення нового матеріалу

1. Спостереження за мовним матеріалом 

— Прочитайте прислівники парами. Що ви помітили? 

Гарно          добре 

недалеко          близько 

колись          інколи 

дуже          надто 

незабаром  скоро 

швидко          хутко 

— Серед прислівників є слова, близькі за значенням,— синоніми. Наприклад: навколо і навкруги, гарно і чудово, старанно і ретельно. 

2. Робота за підручником (с. 166–167) 

Вправа 325 

Навкруги, навколо, довкола, кругом, навкруг. 

Вправа 326 

Чудово — прекрасно, гарно, красиво; уміло — старанно, правильно, майстерно; радісно — щасливо, весело; довго — нешвидко, затяжно, безкінечно; ясно — світло; ніжно — трепетно, лагідно; любо — гарно, чудово, красиво; швидко — недовго, жваво, прудко, стрімко; казково — чарівно, незвично. 

Фізкультхвилинка – проводить черговий учень

VІ. Практична роботи

— Поясніть за допомогою прислівника зміст прислів’їв та приказок. 

У петрівку день — рік (довго). 

Восени ложка води, а цебер грязі (брудно, мокро). 

Зимою сонце світить, та не гріє (холодно). 

2. Робота в парах 

1) Замініть вислови синонімічними прислівниками. 

Лягти разом з курами — (рано); 

надворі, хоч в око стрельни — (темно); 

працює, як сонна муха — (повільно). 

2) Запишіть речення, замінюючи виділені слова прислівниками-синонімами. 

Він прокидається ані світ, ані зоря. 

Завдання виконує п’яте через десяте. 

Працює, як сонна муха. 

Як сніг на голову, у щоденнику з’явилися погані оцінки. 

3. Самостійна робота 

— Спишіть прислів’я, доберіть прислівники за змістом. 

... знання добувати, зате... носити. 

Дим видно..., а вогонь... 

(Вдень, тяжко, вночі, легко) 

Антоніми: 

повільно — швидко, старанно — ліниво, тихенько — голосно, раніше — пізніше. 

Синоніми: 

повільно — неспішно, нешвидко, неквапливо, розтягнутий, кволо, стримано. 

Старанно — ретельно, сумлінно, дбайливо. 

 Гра «Добери антонім» 

Вчора — 

взимку — 

зранку — 

низько — 

спереду — 

швидко — 

VІI. Заключний етап

1.      Рефлексія

Що нового дізналися на уроці?

 У чому зазнали труднощів?

2.      Повідомлення домашнього завдання

Вправа

Множення іменованих чисел на двоцифрові числа. Порівняння задач на знаходження числа за двома різницями

Множення іменованих чисел на двоцифрові числа. Порівняння задач на знаходження

числа за двома різницями

Мета: ознайомити учнів з прийомом множення іменованих чисел на двоцифрове число;

формувати вміння розв’язувати задачі на знаходження чисел за двома різницями,

порівнювати їх умови і розв’язання; розвивати мислення; виховувати інтерес до предмета.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. КОНТРОЛЬ, КОРЕКЦІЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

2. Усні обчислення

Робота в групах

Кожна група отримує текст завдання. Перемагає група, яка першою впорається із завданням.

На фермі у Федота є і коні, і кури, і корови, і свині.

У корів і свиней усього 56 ніг.

У корів і курей усього 34 ноги.

У коней, корів і свиней усього 64 ноги.

У всіх тварин разом 74 ноги.

Скільки тварин на фермі у Федота?

Відповіді: 2 коні, 6 корів, 8 свиней, 5 курей.

3. Математичний диктант (див. додатковий матеріал до уроку на с. 3)

4. Актуалізація знань, постановка проблемного питання, повідомлення теми

і мети уроку. Робота за підручником (с. 150)

Завдання 942 (усно)

1 т : 20 = 1000 кг : 20 = 50 кг

1 ц : 20 = 100 кг : 20 = 5 кг

1 т – 20 кг = 1000 кг – 20 кг = 980 кг = 9 ц 80 кг

1 ц – 20 кг = 100 кг – 20 кг = 80 кг

2 кг 500 г · 2 = 5 кг

3 м 50 см · 4 = 14 м

III. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ

1. Робота за підручником (с. 150)

Завдання 943

Висновок. При множенні складені іменовані числа замінюють простими.

У відповіді просте іменоване число замінюють складеним.

2. Фізкультхвилинка

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Письмове виконання завдань з поясненням на дошці

Завдання 944

8349 м 76 см · 48 = 400 788 м 48 см 5 м 25 см · 24 = 126 м

7 ц 8 кг · 45 = 318 ц 60 кг 24 кг 800 г · 35 = 868 кг

11 см 5 мм · 66 = 759 см 5 м 42 см · 50 = 271 м

— Закінчіть речення.

 При множенні складене іменоване число замінюють... (простим).

 У відповіді просте іменоване число замінюють... (складеним).

2. Пальчикова гімнастика

V. РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ. РОБОТА ЗА ПІДРУЧНИКОМ (с. 150)

Завдання 945 (колективно)

Задача 1

Розв’язання

1) 560 – 490 = 70 (т) — більше перевіз перший шофер;

2) 70 : 2 = 35 (т) — 1 самоскид за 1 рейс;

3) 560 : 35 = 16 (рейс.) — робив перший шофер;

4) 490 : 35 = 14 (рейс.) — робив другий шофер.

Відповідь: 16 рейсів робив перший шофер і 14 рейсів — другий.

Задача 2 (обернена)

Розв’язання

1) 16 – 14 = 2 (рейс.) — більше робив перший шофер;

2) 70 : 2 = 35 (т) — за 1 рейс;

3) 16 · 35 = 560 (т) — перший шофер;

4) 14 · 35 = 490 (т) — другий шофер.

Відповідь: 560 т цементу перевіз перший шофер і 490 т — другий.

Завдання 946 (самостійно)

Розв’язання

1) 170 · 3 = 510 (г) — один кекс;

2) 510 · 25 = 12 750 (г) — 25 кексів.

12 750 г = 12 кг 750 г.

Відповідь: 12 кг 750 г важать 25 кексів.

Завдання 947 (з коментуванням)

Розв’язання

1) Р = 2 · (а + а);

2) S = а · а;

при а = 36 см:

Р = 2 · (36 + 36) = 2 · 72 = 144 см;

S = 36 · 36 = 1296 см 2 .

Завдання 948 (самостійно)

Розв’язання

1) 627 – 285 = 342 (п) — більше першого дня;

2) 342 : 6 = 57 (п) — за 1 рейс;

3) 627 : 57 = 11 (рейс.) — першого дня;

4) 285 : 57 = 5 (рейс.) — другого дня.

Відповідь: 11 рейсів було зроблено першого дня і 5 рейсів другого дня.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Продовжіть речення.

 Сьогодні на уроці я вчився...

 Для мене було важливим і цікавим...

 Мені здалося складним...

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Завдання 949 (с. 151).

Додатковий матеріал до уроку

Математичний диктант

 Запишіть частку чисел 150 і 3.

 Задумане число збільшили в 100 разів і отримали 8000. Яке число задумали?

 Добуток чисел 5 і 1000 зменште на 1000.

 Суму чисел 310 і 690 збільште в 32 рази.

 Якщо від задуманого числа відняти найменше чотирицифрове число, то вийде 7580.

Яке число задумано?

 Знайдіть від 20 000.

 Довжина прямокутника 10 см, ширина в 5 разів менше. Знайдіть площу прямокутника.

 Якщо перший множник 50, а другий — такий самий, то чому дорівнює добуток?

 У скільки разів число 40 менше, ніж 280?

 На скільки число 40 менше, ніж 280?

 Добуток чисел 20 і 20 збільште у 10 разів.

Відповіді: 50; 80; 4000; 32 000; 8580; 12 000; 20 см 2 ; 2500; 7; 240; 4000.

Джонні Родарі "Дорога, що нікуди не вела"

Дорога, що нікуди не вела

---

За селом розходилися три дороги: перша простягалася до моря, друга - до міста, а третя вела в безвихідь.

Мартіно цікавився, куди та третя все-таки веде; він розпитував, але всі відповідали одне й те саме:

- Ота дорога? Та дорога нікуди не веде.

- А як далеко вона пролягає?

- Нікуди вона не пролягає.

- То чого ж її проклали?

- Ніхто її не прокладав, вона була завжди.

- І ніхто ніколи по ній не ходив?

- Ну й упертий же ти вдався. Ми ж тобі кажемо, що там нічогісінько немає.

- Звідкіля ви знаєте? Ви ж самі там ніколи не були.

Мартіно так настирливо допитувався, що люди прозвали його Впертим. Він на це зовсім не ображався, а все думав про дорогу, що нікуди не веде.

Скоро він підріс: сам уже вулицю переходив, не те що раніше, коли дідусь його за руку переводив. Одного ранку пішов він з дому та й подався у далекі мандри, щоб з'ясувати, куди веде таємнича дорога, покрита густим бур'яном і вся у вибоїнах. Добре, що дощу не було, а то б під ногами лежали самі калюжі.

Обабіч неї височів живопліт, а потім ліс почався. Віття дерев тісно перепліталося вгорі й утворювало темну прохолодну галерею, в яку проникали лише поодинокі промінці сонця й освічували її, мов ліхтарі.

Мартіно все йде та йде, а галереї нема кінця-краю. Вже в нього ноги болять і здається, що було б краще вернутися назад. Та раптом Мартіно вгледів собаку.

«Де собака, там і хата,- заміркував Мартіно,- або принаймні людина». Метляючи хвостом, собака побіг йому назустріч, лизнув руку та й подріботів назад дорогою, щомиті озираючись, щоб упевнитися, чи йде Мартіно назирці.

- Іду, іду,- мовив зацікавлений Мартіно.

Нарешті ліс порідшав, угорі прозирнуло небо, а дорога вперлася в залізну хвіртку. Крізь грати Мартіно побачив великий замок. Усі двері й вікна в ньому були навстіж відчинені, з усіх димарів бухав дим, а на балконі стояла гарна-прегарна синьйора. Вона привітно махала рукою й гукала.

- Заходь, заходь, Мартіно Впертий!

- Отже, я дійшов до кінця дороги,- зрадів Мартіно.- Якби не ви, синьйоро, я б і гадки про це не мав.

Мартіно відчинив хвіртку, перейшов через парк і, опинившись у замковому залі, вклонився чарівній синьйорі, що саме простувала вниз сходами. Вона була препишно вбрана,- куди тій феї чи принцесі,- й привітно всміхалася:

- Отже, ти не повірив на слово? Чому не повірив, що дорога ця нікуди не веде?

- Бо це нісенітниця. Хоч як багато на світі доріг, та цікавих місць куди більше.

- Авжеж, була б тільки охота мандрувати. А зараз я тобі покажу замок.

Було в тому замку безліч залів, заповнених ущерть розмаїтими скарбами, чисто як у тих казкових палацах, де сплять зачаровані красуні й де морські страховища  зберігають свої багатства. Були тут діаманти, коштовне каміння, золото, срібло. І в кожному залі синьйора казала:

- Бери, що тобі до вподоби. Я позичу тобі воза й коней.

Самі розумієте, що Мартіно не треба було припрошувати. Вертався він додому з повним візком. На передку сидів дресирований собака, що вмів правити кіньми і гавкав, коли вони дрімали або збивалися з дороги.

У селі хлопця вважали мертвим, а тому зустріли з великим подивом. Собака розвантажив на майдані всі скарби, мельнув двічі хвостом на прощання і, сівши на передок, зник у хмарі куряви. Мартіно пообдаровував усіх - і друзів і ворогів - коштовними подарунками. Безліч разів він розповідав про свої пригоди і завжди, як тільки кінчалася розповідь, хтось із слухачів кидався додому по візок і коня та пускався в дорогу, що нікуди не вела.

Однак іще того вечора поверталися вони один по одному похнюплені: дорога для них обривалася в лісовій гущавині, далі її заступала щільна стіна дерев і тернисті хащі. І не було видно ані хвіртки, ані замку, ані вродливої синьйори. Отож, як бачите, часом буває, що скарби дістаються лише тому, хто перший нову дорогу торує. А Мартіно Впертий був першим.

ДЖАННІ РОДАРІ. ДОРОГА, ЩО НІКУДИ НЕ ВЕЛА

ДЖАННІ РОДАРІ. ДОРОГА, ЩО НІКУДИ НЕ ВЕЛА 

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Джанні Родарі, з його твором «Дорога, що нікуди не вела»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати наполегливість у досягненні мети. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Не урок, а справжнє свято, 

Бо полинем у світи. 

Мандруватимем завзято, 

Юний друже, я і ти. 

У поході будь уважним, 

Добре думай, не спіши! 

Знай, що вчитись завжди важко, 

Легше буде у житті! 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Робота над скоромовкою. Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Рак у річечку пірнув, 

Раптом рибку ущипнув. 

Раче, раче-небораче, 

Ти щипнув, а рибка плаче. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя» 

Учні в парах повертаються одне до одного та переказують казку Г. К. Андерсена «Гидке каченя». 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Який розділ ми зараз вивчаємо? 

— З якими казками ознайомилися? 

— Сьогодні ми ознайомимося ще з однією казкою, автором якої є італійський письменник Джанні Родарі. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— 23 жовтня 1920 року, у північно-італійському містечку Омен, у сім’ї власника маленької пекарні народився хлопчик Джанні, якому судилося стати одним з найкращих казкарів Італії. Його батько, Джузеппе Родарі, був главою численної родини і зовсім не багатою людиною. Дитинство майбутнього казкаря минуло в люблячій сім’ї, але народився він слабким і часто хворів. Потяг до малювання у Джанні був настільки великим, що у свій час він навіть мріяв стати художником. Ще йому хотілося стати майстром іграшок, щоб діти грали незвичайними механічними іграшками, які ніколи б їм не набридали. Все життя він уважав, що іграшки для дітей настільки ж важливі, як і книги. В іншому випадку діти просто не зможуть правильно ставитися до навколишнього світу, не стануть добрими. Саме на сторінках «Піоньере» у 1951 році з’явилася відома всім казка «Пригоди Цибуліно». Джанні Родарі написав ще безліч казок, серед яких «Джельсоміно в країні брехунів», «Пригоди Блакитної Стріли», «Торт у небі», «Казки по телефону», але сам себе вважав не письменником, а журналістом. Якщо вірити словам давньогрецького мудреця про те, що люди живуть у написаних ними книгах, то Джанні Родарі житиме вічно — у своїх прекрасних героях і в серцях дітей, які їх полюбили.

2. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Джанні Родарі»

— Де і коли народився Джанні Родарі?

— Якою була його сім’я?

— Чим він захоплювався в дитинстві?

— Які твори написав Джанні Родарі?

— Чим цікава його збірка казок «Казки по телефону»?

3. Фізкультхвилинка

4. Опрацювання казки Джанні Родарі «Дорога, що нікуди не вела»

1) Читання казки комбінованим способом (учитель — учні).

— Чи сподобалася вам казка?

— Які почуття вона у вас викликала?

— Над чим примусила замислитись?

2) Словникова робота.

— До слів лівої колонки доберіть тлумачення з правої колонки.

Сеньйора            те саме, що візник.

Околиця            увічливе називання, звертання до жінки в Іспанії.

Вигулькнув    різко, рвучко смикнув за щось.

Кучер            прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, яким правлять кіньми.

Шарпнув            раптово, швидко з’явився звідки-небудь, з-за чогось; показався.

Віжки            ряд густо посаджених дерев, кущів, що утворюють загорожу.

Живопліт            віддалена від центру частина населеного пункту.

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».

4) Фізкультхвилинка.

У садку зеленому

Яблук нарвемо.

В кошики великі

Ми їх складемо.

Ручки хай потрудяться —

Буде нелегко.

Вправними, бадьорими,

Дружними ростемо.

5) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Де розходилися три дороги?

— Куди вела кожна з них?

— Яка дорога найбільше цікавила Мартіно?

— Яким був Мартіно? 

— Чому люди прозвали його Вперта Голова?

— Як він до цього ставився?

— Коли Мартіно попрямував таємничою дорогою?

— Якою була ця дорога?

— Знайдіть та прочитайте її опис.

— Які слова свідчать про те, що дорога була нелегкою?

— Хто зустрів Мартіно?

— Про що він розмірковував, побачивши пса?

— Куди його привів пес?

— Яким перед ним постав палац?

— Хто стояв на балконі?

— Як зустріла його прекрасна сеньйора?

— Яка розмова відбулася між ними?

— Що подарувала йому сеньйора?

— Про кого він думав, вибираючи речі?

— Хто допоміг йому повернутися до села?

— Як зустріли його односельці?

— Чи повірили в його розповідь?

— Чому інші мешканці села поверталися ні з чим?

6) Робота в парах.

— Визначте головну думку казки.

— Спробуйте дібрати свій заголовок.

7) Характеристика головного героя.

— Серед поданих слів оберіть ті, що характеризують Мартіно.

Скупий, впертий, жорстокий, брехливий, наполегливий, відвертий, сміливий, підступний, настирливий, турботливий.

— Свій вибір доведіть словами з тексту.

8) Гра «Дочитай речення до кінця».

Учитель читає початок речення, а учні відшукують та дочитують його.

- Мартіно був таким настирливим, ... (що люди прозвали його Вперта Голова).

- Яких тільки скарбів не побачив Мартіно... (в залах палацу).

- Хлопець змушений був сто разів повторювати... (свою розповідь про те, що з ним трапилося).

- Мартіно йшов та йшов, ... (а тунель не закінчувався, і дорозі не було кінця).

9) Фізкультхвилинка.

10) Гра «Голосування ногами».

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає пра-вильну відповідь.

11) Гра «Відновіть послідовність подій у тексті».

У селі давно вирішили, що Мартіно загинув.                                                 (3)

Мартіно йшов та йшов, а тунель не закінчувався, і дорозі не було кінця.         (2)

Мартіно обдарував усіх — і друзів, і ворогів.                                                 (4)

Мартіно був таким настирливим, що люди прозвали його Вперта Голова.         (1) 

12) Гра «Засічка — кидок». За командою «кидок» — усі учні починають читати текст напівголосно. 

За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово. 

Цей текст таким самим чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!) 

Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Який твір читали на уроці? 

— Чого він нас навчає? 

— Хто автор цього твору? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Переказувати казку (с. 151–153). 

Презентація для спортивної вікторини

Презентація містить гіперпосилання

https://drive.google.com/open?id=0B2YR4S_Q63QWTXlnZlAxMWZFSTg

МІШАНІ ЛІСИ (Полісся)

МІШАНІ ЛІСИ (Полісся) 

Мета: продовжити формувати уявлення учнів про природні зони України; розкрити значення вислову «мішані ліси», значення лісів для життя людей; ознайомити з рослинним і тваринним світом Полісся; розвивати вміння висловлювати власні думки; виховувати любов до рідної землі.

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 134) 

2. Бесіда 

— Прочитайте розкидані склади. 

РОД ПРИ НА НА ЗО МІ НІ ША СИ ЛІ 

— Що таке природна зона? 

— Які природні зони виділяють на території України? 

а) Мішаних лісів, лісостепу, степу; 

б) тайги, лісостепу, степу; 

в) немає правильної відповіді. 

— Як ви розумієте зміст поняття «мішані ліси»? 

Бори — соснові ліси. 

Березняки — березові ліси. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про природну зону мішаних лісів. 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Розповідь учителя 

— Зона мішаних лісів розташована в Україні на півночі, займає близько 20 % території. Простягається з півночі на південь на 150–200 км. До неї входять Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська області та невеликі території Львівської, Тернопільської, Хмельницької і Сумської областей. Південна межа проходить по лінії Устилуг — Рівне — Шепетівка — Житомир — Київ — Ніжин — Батурин. 

Її поверхня є рівнинною. Землі перезволожені. Є болота і заболочені масиви. Тут протікають притоки Прип’яті: Горинь, Стир, Жерев, Уж, Тетерів; Десна з притоками. Є також кілька великих озер. 

На Поліссі видобувають корисні копалини — граніт, пісок, нафту, газ, торф. 

Зима в Поліссі м’яка, хмарна; весна — затяжна, сніг тане довго; літо — тепле, дощове. Зона є найбільш зволоженою рівнинною територією України. 

У мішаних лісах можна виділити п’ять ярусів. 

Перший ярус утворюють світлолюбні дерева з широкими листовими пла- стинками, з ажурною кроною, яка пропускає багато світла. Це такі дерева, як дуб звичайний, сосна, клен гостролистий, ясен звичайний, липа серцелиста, осика. 

Другий ярус утворюють низькорослі, тіньовитривалі дерева: груша звичайна, черемха звичайна, береза бородавчаста, клен польовий, клен татарський, дика яблуня, граб звичайний, в’яз шорсткий. 

Третій ярус утворюють кущі. Найбільш характерними є ліщина звичайна, шипшина собача, свидина кров’яна, бруслина бородавчаста, бруслина європейська, терен звичайний, калина звичайна, вовчі ягоди, бузина чорна та червона, глід криваво-червоний, вишня степова. Життя чагарників під пологом лісу має низку особливостей. Цвітіння відбувається після того, як ліс укриється листям. Більшість кущів пристосовані до запилення комахами, тому що вітрів у нижньому ярусі майже не буває і несений вітром пилок затримується на листках. Квітки лісових кущів забарвлені у білий колір, який приваблює комах у півтемряві, а плоди поширюються тваринами.

Четвертий ярус утворюють трав’янисті рослини: проліска сибірська, ряст, анемона жовтецева, пшінка весняна, тюльпан дібровний, копитень європейський, дзвоники персиколисті, фіалка шершава, мати-й-мачуха, конвалія зви-чайна, купина лікарська, орляк звичайний, хвощ лісовий, герань лісова, фіалка триколірна, чистотіл звичайний, звіробій звичайний, деревій звичайний тощо.

П’ятий ярус утворюють мохи, лишайники, гриби. Мохи та лишайники не утворюють суцільного покриву, а зустрічаються на деревах, ґрунті, пеньках. Лишайники не люблять забрудненого повітря. Вони не мають коренів і всю поживу дістають з повітря, іноді з субстрату, на якому примостилися.

Фауна зони мішаних лісів — це тварини лісу, а також луків і боліт. Тут мешкають лось, козуля, кабан, олень благородний, білка, лісова куниця, борсук, вовк, лисиця.

Борсук — прекрасний будівельник, знищує багато комах — шкідників лісу.

Бобер — гризун, свою хатку будує над водою, а вхід завжди облаштовує під водою.

Лисиця — цінний хутровий звір і винищувач шкідливих гризунів і комах.

З птахів поширені тетерук, рябчик, глухар, шпак, синиця, дрізд, дятел.

Глухар — холодними зимовими ночами заривається у сніг, а в люті морози майже весь день сидить у снігових норах. За розмірами нагадує свійську курку.

Соловей — невеликий оливково-бурий птах розміром з горобця, стрункий, у нього високі лапки, великі чорні очі, довгий хвіст, за гарний спів його називають «великий маестро».

З плазунів — гадюка звичайна, ящірка прудка, болотяна черепаха.

Тритони — досить поширений тритон звичайний. Весну і початок літа тритон проводить у воді, а потім переселяється на сушу, але тримається у вологих затінених місцях. Удень тритон ховається під опалим листям, поваленими деревами, а вночі виходить на пошуки їжі.

У лісі багато комах-шкідників (сосновий і непарний шовкопряди, вусачі-короїди), комарів, ґедзів.

2. Робота за підручником (с. 134–138)

Вправа «Мікрофон»

Учні відповідають на запитання на с. 134

— Як називають зону мішаних лісів?

— Де вона розташована?

— Які погодні умови у цій зоні?

— Що ви дізналися про водойми і ґрунти цієї зони?

— За малюнками 115, 116 розкажіть про рослини мішаних лісів.

— За малюнками 117, 118 розкажіть про тварин мішаних лісів.

— Чим займаються люди у зоні мішаних лісів?

— Розкажіть, про що ви прочитали у «Бібліотечці природодослідника».

— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 138

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?

3. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Значення лісів для людини

— Гектар лісу протягом року очищує 18 млн кубічних метрів повітря. До того ж, він, ніби велетенський пилосос, забирає з повітря 36 тонн пилу. Тільки одне листяне дерево — бук — «виробляє» за годину 1 кг 700 г кисню. Денна продукція цього природного «кисневого заводу» може задовольнити потреби 64 чоловік.

Ліс — не тільки очисник повітря, але й годувальник.

Гектар лісу дає врожай їстівних грибів — у середньому до 80 кг, близько тонни малини і чорниці, журавлини та інших ягід, таку саму кількість лікарських рослин, а в насадженнях липи, білої акації, інших медоносів бджоли збирають з такої площі майже 300 кг меду.

Ліс — гігантський фільтр і активний учасник такого важливого процесу, як обмін газів у повітрі. Лісові насадження поглинають із повітря вуглекислий газ і збагачують його киснем. Підраховано, наприклад, що чотири дорослих дерева забезпечують добову норму кисню для однієї людини.

Оздоровче значення дерев полягає в очищенні повітря від пилу і шкідливих газів, які виробляють фабрики і заводи. У лісі практично немає пилу. В’яз, липа, бузок — найкращі збирачі пилу.

А чи чули ви що-небудь про фітонциди — небачені лісові «санітари»? Це літаючі захисні речовини, які виділяють рослини. Вони наділені здатністю подавляти ріст і розвиток хвороботворних мікробів, бактерій і грибів. Наприклад, збудники таких небезпечних хвороб, як туберкульоз, дизентерія, тиф, швидко гинуть під дією фітонцидів, які виділяють береза, черемха, дуб, клен, береза, осика, черемха, сосна, ялина, за 1,5–3 хвилини знищують небезпечні мікроби.

За даними ООН, щорічно на планеті вирубують понад 3 млрд кубічних метрів лісу. З порушенням кількості лісів виникає значна кількість ураганів, у горах починаються зсуви ґрунтів, від довгих і затяжних дощів, сніги лавинами сходять з гір у ріки, а гірські води сприятимуть значним повеням.

На всесвітньому екологічному форумі було ухвалено рішення щодо використання лісів та участі людей планети в «озелененні світу» і збереженні лісів.

1. Обласний центр України. (Житомир)

2. По засніженій галявці ходить хлопчик у білій майці. (Підсніжник)

3. Кущ, який росте в зоні мішаних лісів. (Шипшина)

4. Улітку сіренький,

А взимку біленький. 

Довгі вуха маю, 

До ліса стрибаю. (Заєць) 

5. Ґрунти у зоні мішаних лісів. (Болотяні) 

6. Дубово-соснові ліси. (Субори) 

7. Лікарська рослина. (Звіробій) 

8. Тварина мішаних лісів, яку взято під державну охорону. (Олень) 

9. Трав’яниста рослина, яка оплакує подругу весну. (Конвалія) 

10. Слово — синонім словосполучення «зона мішаних лісів». (Полісся) 

3. Гра «Так чи ні?» 

- Зона мішаних лісів займає північну частину України. Так чи ні? 

- Зона мішаних лісів займає південну частину України. Так чи ні? 

- У зоні мішаних лісів випадає мало дощів, часті посухи. Так чи ні? 

- У Поліссі багато річок, озер, лук, торфовищ. Так чи ні? 

- У Поліссі ростуть дуб, граб, береза, сосна, липа. Так чи ні? 

- У зоні мішаних лісів ростуть бамбук, пальма, кипарис. Так чи ні? 

- У зоні мішаних лісів живуть черепахи, ховрахи, орел степовий. Так чи ні? 

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ 

— Яка частина України розташована у зоні мішаних лісів? (Північна частина) 

— Яким кольором позначено зону мішаних лісів? 

— Яку частину території займає зона мішаних лісів? (Зона мішаних лісів займає близько 20 % території України.) 

— Як інакше називають зону мішаних лісів? 

— Які області входять до зони мішаних лісів? (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська області та невеликі території Львівської, Тернопільської, Хмельницької і Сумської областей) 

— Які тварини мешкають у зоні мішаних лісів? (Лось, козуля, кабан, вовк, білка, лисиця тощо) 

— Які птахи поширені на Поліссі? (Тетерук, глухар, синиця, шпак, дятел та ін.) 

— Назвіть представників плазунів Полісся. (Ящірка, гадюка, черепаха) 

— Які комахи поширені на Поліссі? (На Поліссі поширені шовкопряди, вусачі, комарі, ґедзі й ін.) 

— Яким є значення лісу для людей і природи? (Ліс має велике значення: він дарує людям свою неповторну красу і зміцнює здоров’я, є домівкою для тварин, рослин, дає житло, годує тварин.) 

— Як люди охороняють ліс? (У цій зоні створено Поліський заповідник з метою збереження рідкісних тварин і рослин.) 

— До яких наслідків призведе знищення лісів? (Якщо знищуватимуть ліси, повітря не буде очищуватися і ми житимемо у забрудненому середовищі.) 

— Чому ліси необхідно зберігати і відтворювати? (Тому що ліс очищує повітря від різних шкідливих речовин і дає нам чисте, свіже повітря.) 

— Які заповідники є в зоні мішаних лісів? (Поліський заповідник) 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Підручник (с. 134–138).