ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН. ГИДКЕ КАЧЕНЯ (Скорочено)

ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН. ГИДКЕ КАЧЕНЯ (Скорочено) 

Мета: продовжити ознайомлення учнів із життєвим і творчим шляхом Ганса Крістіана Андерсена; ознайомити з його казкою «Гидке каченя»; вчити складати план твору; удосконалювати навички правильного і виразного читання; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати вміння знаходити у структурі тексту описи, міркування; виховувати доброту, милосердя. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Мишок з шість 

шкребуться скрізь, 

не шуміте, миші, 

не поруште тиші, 

а скоріш шкоринку 

несіть у шпаринку. 

2. Робота над чистомовкою 

Ав-ав-ав — він багато перестраждав. 

Ав-ав-ав — і нарешті гарним став. 

Ився-ився-ився — лебідь не загордився, 

Ився-ився-ився — бо з добрим серцем народився. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання уривків з «Казки про царя Салтана...» О. С. Пушкіна. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Ганса Крістіана Андерсена. 

— Які твори цього казкаря ви вже читали? 

— Що вам відомо про його життя? 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Ганс Крістіан Андерсен народився 2 вересня 1805 року в невеличкому датському містечку Оденсе на острові Фюн. Батько його був шевцем, а мама цілі дні, стоячи по коліна у холодній річковій воді, прала білизну для багатих людей. Люди вони були добрі і працьовиті, але ніяк не могли вибратися зі злиднів. Ганс Крістіан Андерсен відрізнявся від інших дітей своєю фантазією, саме це і було тією чарівною паличкою, за помахом якої стіни бідної комірчини розсувалися, і ящик із землею під вікном перетворювався на квітучий сад. Найсильнішим захопленням був театр. Ганс Крістіан Андерсен радів театральній афіші, яку він отримував у нагороду за допомогу. Вдома він розкривав цю афішу — і починався спектакль, створений його уявою. Ще у нього був свій ляльковий театр, який змайстрував йому батько. І ось настав той день, коли рідне місто зустрічало його святковими феєрверками. 

Понад усе на світі Р. К. Андерсен цінував чисте серце, справжній розум і доброту. 

Герої казок Г. К. Андерсена — люди, тварини, іграшки і прості непримітні речі. У казках Андерсена поруч живуть сльози і сміх, горе і радість — як у справжньому житті. Він був великим казкарем і розумів, що навіть найчарівніша казка має відбивати життя. Г. К. Андерсен став добрим порадником для всіх дітей. 

2. Гра «Рибки» 

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Ганс Крістіан Андерсен» 

— Де і коли народився славетний казкар? 

— Яка в нього була родина? 

— Коли він почав працювати? 

— Чим найбільше захоплювався в житті? 

— Як увіковічене його ім’я? 

3. Гра «Упізнай героя»

- Що це ще за чудеса?

Подивись, яка краса!

Птахи дивляться у воду

На свою чудову вроду,

Легко змахують крильми,

Ніби перший сніг зими,

Шиї довгі і гнучкі.

Що за красені такі? (Лебеді)

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з казкою Г. К. Андерсена «Гидке каченя» та дізнаємося зворушливу історію його героя.

— Про що вам говорить заголовок?

4. Фізкультхвилинка

5. Робота над першою частиною казки

1) Виразне читання казки вчителем.

— Про що ми зараз прочитали?

— Де сиділа качка?

— Прочитайте, як з’явилися на світ каченята.

— Яке перше слово вони виголосили?

— Що відповіла їм качка?

— Що почали робити каченята, коли вже вибралися з шкаралупи?

— Чому качка-мати не заважала їм роздивлятися листя лопуха?

— Чи всі каченята відразу з’явилися на світ?

— Чому качка-мати знову всілася на гніздо?

— Яким виявилося, на думку качки, останнє каченя?

— Що сказала качка, коли побачила останнє каченя? На кого воно було схоже?

2) Поділ опрацьованого тексту на мікрочастини.

— Як можна назвати першу частину?

— Але спочатку уявіть лопух, під яким сиділа качка, і зазирніть туди. Що ми там побачимо?

- «Народження каченят».

- «Очікування останнього каченяти».

- «Некрасиве каченя».

- «Купання каченят».

— Ось ми прочитали першу частину і побачили, що в ній теж є маленькі закінчені частини.

— Згадаймо, про що перша частина? (Як народилися на світ каченята.)

— А друга частина? (Очікування останнього каченяти з великого яйця.)

— А третя частина? (Некрасиве каченя.)

— А четверта частина? (Купання каченят.)

3) Підготовка до виразного читання.

— Щоб прочитати виразно, нам необхідно розв’язати низку питань:

- Що мають зрозуміти слухачі?

- Які почуття ми повинні у них пробудити?

— Крім того, слухачі повинні зрозуміти, як автор ставиться до своїх героїв, які почуття вони викликають у вас.

«Народження каченят»

— Отже, шкаралупки затріщали, каченята видерлися, подивилися нав-круги.

— Ми раді, що каченята з’явилися на світ? (Так)

— Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Ми раді народженню каченят.)

«Очікування останнього каченяти»

— Качка-мама побачила ще одне ціле яйце, і всі почали чекати народження останнього каченяти. Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Усі хвилюються і чекають народження останнього каченяти.) 

«Некрасиве каченя»

— Про що повідомляється у цьому уривку? (Поява останнього каченяти на світ.)

— Що сказала качка, коли побачила останнє каченя?

— Чи мала вона так говорити?

— На кого воно було схоже, на думку качки?

— Коли будемо читати, що ми повинні передати слухачам? (Нам шкода бідне каченя, яке не було схоже на всіх інших.)

«Купання каченят»

— Про що ми прочитали?

— Куди вирушила качка зі своєю родиною? (До найближчої канави)

— Як каченята вчилися плавати?

— Як плавало сіре каченя?

— Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Ми раді за останнє каченя, що воно навчилося плавати не гірше за інших.)

— А тепер давайте виберемо тон (загадковий); темп (неквапливий).

— Поміркуйте, де потрібні паузи під час читання, які слова необхідно виділити голосом.

4) Конкурс читців.

6. Фізкультхвилинка

7. Робота над другою частиною казки

1) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання другої частини казки учнями («Пташиний двір»)

— Про які небезпеки попередила качка своїх діток? (Щоб вони береглися кішок і дивилися, щоб на них ніхто не напав.)

— Що спіткало бідне, некрасиве каченя на пташиному дворі? (Його клювали і штовхали, ніхто не давав йому проходу.)

— Що говорили про нього на пташиному дворі?

— Як страждало каченя з-за своєї зовнішності?

— Як ви ставитеся до дівчинки, яка годувала курей?

— А як би ви вчинили на її місці?

— Коли будемо читати, що передамо слухачам? Яким буде завдання нашого читання?

2) Виразне читання другої частини казки учнями.

8. Робота над третьою частиною казки

1) Поділ на мікрочастини.

- «Каченя втекло».

- «У маленькій убогій хатинці».

- «Зустріч з лебедями».

- «Сувора зима».

2) Читання третьої частини казки учнями вголос «ланцюжком».

«Каченя втекло»

— Чому каченяті довелося бігти з пташиного двору? (Усі його гнали, ображали, навіть мама, брати і сестри називали його виродком; кури клювали, качки щипали, а дівчинка, яка годувала курей, — штовхала ногою.)

«У маленькій убогій хатинці»

— Куди дісталося каченя?

— Хто його помітив? 

— Які надії на нього покладала господарка? 

— Як жилося каченяті разом із куркою і котом? 

— Чому каченя нудьгувало? 

«Зустріч з лебедями» 

— Де плавало каченя? 

— Як до нього ставилися всі тварини? 

— Кого побачило каченя якось увечері? 

— Прочитайте опис лебедів. 

— Які почуття оволоділи у цей момент каченям? 

«Сувора зима» 

— Як зимувалося каченяті? 

9. Фізкультхвилинка 

10. Робота над четвертою частиною казки 

1) Поділ на мікрочастини. 

- «У весняному саду». 

- «Друга зустріч з лебедями». 

- «Чудове перетворення». 

2) Гра «Губи на замку». 

Мовчазне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі, при цьому не можна ворушити губами. 

«У весняному саду» 

— Що трапилося у весняному саду? 

— Прочитайте його опис. 

«Друга зустріч з лебедями» 

— Кого раптом побачило каченя? 

— Чому його охопив незвичайний сум? 

— Яке рішення воно ухвалило? 

— Прочитайте його міркування. 

«Чудове перетворення» 

— Куди попливло каченя? 

— Як зустріли його лебеді? 

— Що побачило каченя у прозорій воді? 

— Як ставилися до нього оточуючі? 

— Чи змінилася поведінка птаха? 

11. Робота за ілюстраціями 

— Розгляньте ілюстрації до цієї казки. 

— Кого художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони викори- стали? 

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів казки? 

— Яким рядкам казки відповідають ілюстрації? 

— Які малюнки створили б ви за сюжетом казки? 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З якою казкою ознайомилися на уроці? 

— Хто автор казки? 

— Чого вчить нас ця казка? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Переказувати казку (с. 143–150) за планом. 

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СТИСЛИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «УСМІШКА»

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СТИСЛИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «УСМІШКА» 

Мета: вчити учнів писати стислий переказ, використовуючи мовні засоби; збагачувати словник образними виразами, порівняннями, епітетами; розвивати мовлення учнів; сприяти розвитку пам’яті, уваги; виховувати ввічливість, доброту, бажання дарувати оточуючим радість. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Робота над анаграмою 

С  У  Ш  А  К  І  М 

2  1  5  7  6  4  3 

Відповідь: усмішка. 

— Як приємно бачити усміхнене обличчя, чути ласкаві, звернені до тебе слова! І тоді твій настрій стає піднесеним, веселим. Так само і людям приємно почути від тебе приємні, лагідні слова. 

— Що означає слово усмішка? (Усмішка — міміка обличчя, вуст, що виражає задоволення, прихильність, іронію; безголосий сміх. Якщо кажуть: доля усміхається, це означає, що людині щастить, таланить.) 

— Навіщо потрібна усмішка? (Усмішка допомагає людині: усуває настороженість, долає перешкоди у спілкуванні з людьми. Відкрите обличчя, прямий погляд, привітна усмішка — це ознаки людини чесної, розумної, привітної, вихованої.) 

— Цікаво знати, що найчастіше посміхаються американці. Вони говорять: «З усміхненою людиною приємніше мати справу, ніж із насупленою, похмурою». 

— Тож давайте будемо посміхатися, щоб іншим було приємно! 

2. Вправа «Незакінчене речення» 

— Закінчіть речення «Я усміхаюсь...». 

3. Розповіді підготовлених учнів 

— Сміх — один із найсильніших захисників нашого організму від негативного стресу, а отже від багатьох тілесних недуг. Під час сміху в головному мозку людини виділяються гормони щастя, і ми почуваємося радісно, захищеними від усяких негараздів. Той, хто любить сміятися, хто сприймає життя іронічно, ніколи не захворіє на невроз. 

— Усмішка і сміх — це ворота, через які до людини може потрапити багато хорошого. Учені довели, що сміх збуджує центри позитивних емоцій, створює добрий настрій, допомагає жити, вчитися і працювати. 

— Щоб засміятись, людині потрібно напружити 17 м’язів, а щоб насупитися — аж 43! Тому веселим і усміхненим бути легше, чи не так? 

Тож давайте будемо частіше посміхатися на користь нашому здоров’ю! 

4. Робота в групах 

Завдання: скласти із «розсипаних» слів прислів’я, вислів про усмішку. 

1-ша група. Від гніву старієш, від сміху молодієш. 

2-га група. Даруйте одне одному посмішки! 

3-тя група. Усмішка лікує краще за ліки. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми ознайомимося із твором В. О. Сухомлинського «Усмішка», з’ясуємо, чому від усмішки йде до всіх тепло, і ви напишете стислий переказ цього твору.

IV. РОБОТА НАД ПЕРЕКАЗОМ

1. Ознайомлення з оповіданням В. Сухомлинського «Усмішка»

УСМІШКА

Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.

Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.

Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалася, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!».

Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.

Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її обличчі. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.

Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

2. Аналіз тексту

— Які почуття сповнювали вас під час слухання оповідання?

— Який настрій у вас після прослуханого?

— Якої пори року відбувалася подія?

— Який настрій був у дівчинки?

— Яке бажання її охопило?

— Кого зустріла дівчинка?

— Що вона несла назустріч дідові?

— На що сподівалася?

— Чому змінився настрій дівчинки і її серцем оволодів страх?

— З ким відбулася її друга зустріч? 

— Як бабуся зустріла дівчинку?

— Яким став світ від подарованої усмішки?

— До чого автор закликає у оповіданні?

— Яку думку хотів донести автор до наших сердець?

3. Робота над образними висловами

1) Грав на срібних струнах; блакитні очі; волосся, мов спіла пшениця; жовті сонечка кульбабок; пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре; несла назустріч усмішку; страх оволодів серцем; усмішка погасла; затьмарився спохмурнів цілий світ; серце тремтіло; світ ожив, заграв заспівав.

2) Знайдіть і доповніть порівняння словами з тексту.

Біле, мов ... волосся (спіла пшениця)

Срібна пісня жайворонка тремтіла, мов... (той струмок, що ось-ось помре)

Мов ..., знову заясніли, кульбабки (мов маленькі сонця)

4. Словникова робота

— Доберіть синоніми до слів:

почимчикувала — тупала, дибала, йшла;

барвистого — різнокольорового, райдужного;

непривітний — похмурий, злий, насуплений.

— Поясніть правопис слів: насторожилась, задзвеніли, бджоли, джмелі, жайворонок.

5. Повторне читання оповідання. Визначення частин тексту

6. Складання плану

— Поділіть текст на частини. Доберіть назву до кожної з них.

План

1. Весняний день.

2. Опис дівчинки.

3. Зустріч з дідом.

4. Старенька бабуся.

5. Висновок.

7. Усний стислий переказ тексту за планом

Стислий переказ — це переказ своїми словами основних подій тексту без подробиць.

8. Фізкультхвилинка

Раз! Два! Час вставати,

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

І разом понахилялись.

А тепер — як жабенята,

Хочем трохи пострибати.

Як метелики, літаєм

І дружно всі кружляєм.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутися до справ.

9. Самостійна робота учнів

10. Зачитування переказів. Редагування

V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Які відкриття ви зробили для себе на уроці? 

— З яким настроєм завершуєте урок? 

— Усмішка... Вона нічого не коштує, але багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не збіднює при цьому тих, хто її дарує. Вона триває одну мить, а в пам’яті залишається інколи й назавжди. Ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, і немає такого бідняка, який не став би від неї багатшим. Вона створює щастя в домі, породжує атмосферу доброзичливості і слугує паролем для друзів. 

Усмішка — натхнення для стомлених, денне світло для тих, хто впав духом, сонячний промінь для засмучених і найкращі ліки від неприємностей... І, незважаючи на це, її не можна купити, не можна випросити, не можна ні взяти у борг, ні вкрасти, оскільки вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали! 

Тому потрібно віддавати свою посмішку тим, хто оточує нас, щоб їх життя було хоч трішечки кращим і світлішим. 

Виконується пісня М. Пляцковського «Усмішка». 

Від усмішки хмарний день ясніш, 

Від усмішки засія веселка в небі... 

Поділись усмішкою щедріш, 

І вона не раз повернеться до тебе. 

П р и с п і в: 

І тоді хмарок склика 

В танець музика дзвінка 

І на скрипці грає коник найніжніше... 

Із блакитного струмка починається ріка, 

Ну а дружба починається з усмішки. 

Від усмішки сонячної вмить 

Найсумніший дощик плакать перестане, 

Сонний ліс ураз загомонить 

І заплеще, мов долоньками, листками. 

П р и с п і в. 

Від усмішки йде до всіх тепло — 

До слона і навіть до малої мишки... 

То нехай, щоб добре всім було, 

Ніби лампочки, вмикаються усмішки! 

П р и с п і в. 

. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА... (Уривки)

. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА... (Уривки) 

Мета: ознайомити учнів з новим розділом «Літературні казки зарубіжних письменників», з «Казкою про царя Салтана...» видатного російського поета О. С. Пушкіна; зацікавити учнів змістом казки, привернути увагу до засобів створення поетичних образів, розширювати словниковий запас учнів; розвивати навички виразного читання, кмітливість, пам’ять, логічне мислення, уяву учнів, уміння обґрунтовувати свою думку; виховувати доброзичливе ставлення до оточуючих, бажання творити добро; засуджувати жорстокість, заздрощі, ненависть. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Гра «Здогадайся: хто це?» 

— Відгадайте, про кого йдеться. 

- Донечка, хазяєчка, вертуха, внучка, помічниця, рукодільниця — ... (дівчина). 

- Сильний, злий, зубатий, сірий, хижий — ... (вовк). 

- Ходить, жує, бекає — ... (вівця). 

- Літає, плаває, клює, ґелґоче — ... (гуска). 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Робота в групах. Гра «Дуель» 

Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом рубрики «Перевір свої досягнення». Оцінюють відповіді одне одного. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

1. Вступна бесіда 

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. 

— Прочитайте його назву. 

— Які твори будемо вивчати в цьому розділі? 

— Які твори письменників ми вже вивчали? 

2. Гра «Продовж речення» 

- Вивчаючи твори цього розділу, я навчуся... 

- Я дізнаюся... 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Гра «Бджілки» 

Самостійне напівголосне читання учнями вірша Ліни Костенко «Затишно дітям в пазусі казок...» 

— Яких казкових героїв згадує поетеса у своєму вірші? 

— Які з цих казок ви читали? 

— Які хочете прочитати? 

2. Конкурс знавців казок зарубіжних письменників

- Старенька бабуся у лісі жила,

Гостинці для неї онука несла.

Хто дівчинку ту по дорозі зустрів?

Як казка ця зветься? Хто б відповів? («Червона Шапочка»)

- Якось у школу із книжкою

Прямував дерев’яний хлопчисько,

І потрапив якось сам

В полотняний балаган.

Як називається ця книжка?

А як зветься сам хлопчисько?

От підказка, друзі, вам:

Його дівчинка Мальвіна

Називала... (Буратіно).

- Допоможе завжди вам,

І птахам, і дітлахам.

Він під деревом сидить,

Добрий лікар... (Айболить).

- Працювала я у хатці,

Танцювала у палаці.

Є така у мене звичка —

Десь губити черевички. (Попелюшка)

- Він веселий й незлобливий,

Цей хороший дивачок.

З ним господар, хлопчик Робін,

І товариш — П’ятачок.

До прогулянок він ласий,

Є на мед чутливий нюх.

Зветься плюшевий ведмедик,

Всім відомо,.. (Вінні-Пух).

- Хто моторчик свій заводить?

З даху в гості хто приходить?

І на свято він дістався —

Скажем дружно: «Здрастуй, ... (Карлсон).

- Народилась я в горошині,

В шкаралупі я жила,

Але якось раз мене

З вікна Жаба понесла.

В старої миші я була,

І з кротом зустрічалась я.

І ластівочка мене на крилах

До тюльпану принесла. (Дюймовочка)

3. Фізкультхвилинка

4. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Олександр Пушкін»

— Де народився видатний російський поет? У якій сім’ї?

— До кого він ставився з особливою любов’ю?

— Які віршовані казки створив О. С. Пушкін?

— Які з них ви читали?

— Які хочете прочитати?

— Сьогодні ми прочитаємо уривки з «Казки про царя Салтана...» у перекладі Наталі Забіли. 

5. Опрацювання першої частини «Казки про царя Салтана...» О. С. Пушкіна

1) Виразне читання першої частини вчителем.

— Чи подобається вам казка?

— Назвіть персонажів казки.

2) Словникова робота.

Читання тлумачень слів аршин, сваха, обмова у підручнику (с. 138).

3) Читання першої частини учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту першої частини з елементами вибіркового читання.

— Що робили сестри під вікном?

— Про що мріяла кожна з них?

— Хто слухав сестер?

— Що вирішив цар?

— Куди поїхав цар після весілля?

— Який наказ він залишив молодій цариці?

— Хто народився у цариці?

— Що зробила молода мама?

— Чому сестри і сваха захотіли погубити царицю?

— Що вони зробили?

— Який лист написали цареві?

— Як цар відреагував на лист?

6. Фізкультхвилинка

7. Опрацювання другої частини «Казки про царя Салтана...» О. С. Пушкіна

1) Словникова робота.

Читання тлумачень слів зорить і дозор у підручнику (с. 139–140).

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання казки учнями

— Які нові персонажі з’явилися в казці?

— Хто такий Гвідон?

— Що ви можете сказати про княгиню?

— Хто такий Чорномор?

3) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Як удалося врятуватися цариці з немовлям?

— Хто дав князеві ім’я Гвідон?

— Як цар Салтан оголосив про своє рішення їхати до Гвідона в гості?

— Які слова свідчать про те, що Гвідон з нетерпінням чекав на гостей?

— Кого він побачив на палубі?

— З якими почестями зустрічав царя Салтана?

— Яке диво побачили гості біля городської брами?

— Що вразило їх на широкому дворі?

— Як цар зустрів царицю?

— Що робили ткачиха й повариха?

— Чому цар помилував їх?

— Прочитайте кінцівку казки.

8. Робота за ілюстраціями

— Розгляньте ілюстрації до цієї казки.

— Кого художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони викори-стали? 

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів казки? 

— Яким рядкам казки відповідають ілюстрації? 

— Які малюнки створили б ви за сюжетом казки? 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Який твір ми вивчали? 

— Хто його автор? 

— Чого вчить нас казка? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати уривки з казки (с. 135–142). 

АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОНЯТТЯ ПРО ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ

АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОНЯТТЯ ПРО ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ (значення, питання, роль у реченні, зв’язок з дієсловами) 

Мета: ознайомити учнів з основними ознаками прислівника як частини мови; вчити розрізняти прислівники серед поданих слів, ставити до них питання, пов’язувати їх з дієсловами у словосполучення, вводити у речення; розвивати творчу уяву; виховувати спостережливість, прагнення відкривати нові знання. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Аналіз перевірної роботи 

2. Перевірка домашнього завдання 

Вправа 321 

— Назвіть дієслова, їхні час, особу, число. 

Робота в парах 

— Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання для повторення (с. 164). 

3. Каліграфічна хвилинка 

уч вч ор учора вчора 

— Доберіть спільнокореневі слова. 

4. Словникова робота 

— Запишіть відповіді на запитання. 

- Тане сніжок, 

Оживає лужок, 

День прибуває. 

Коли це буває? (Навесні) 

- Сонечко пече, 

Липа цвіте, 

Жито поспіває. 

Коли це буває? (Влітку) 

- Пустіють поля, 

Мокне земля. 

Дощ поливає. 

Коли це буває? (Восени) 

- Сніг на полях 

Лід на річках. 

Завірюха гуляє. 

Коли це буває? (Взимку) 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про нову частину мови. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Спостереження за мовним матеріалом 

— Послухайте вірш про цю частину мови. 

Ознаку дії називає, 

А також місце, час, причину 

Цієї дії визначає, 

І кожен цю частину знає, 

Бо це прислівник — всім відомий. 

Незмінна ця частина мови 

На запитання як? коли? 

Готова всім відповісти. 

Сміється сонце як? — ласкаво, 

Мандрує небом величаво, 

А небо голубіє дивно, 

Пливуть хмарини тихо, мрійно. 

Дзвенить кохана мова чисто, 

А кожне слово — урочисто; 

Земля стрічає нас святково, 

Сміються зорі загадково. 

Сади цвітуть коли? — Весною, 

Улітку трав моря шовкові, 

А восени врожай збирають, 

Узимку снігу всі чекають. 

Прислівників багато в мові, 

Усі яскраві, всі чудові! 

Щоб здобути знань основи, 

Вивчим цю частину мови! 

Л. Лужецька 

— Як же називається частина мови, яку ми починаємо вивчати? 

— Яким є значення прислівника? (Ознаку дії називає, а також місце, час, причину цієї дії визначає.) 

— На які питання відповідають прислівники? (Як? де? куди? коли? звідки?) 

— З якими словами найчастіше пов’язуються? (З дієсловами: посіяв (коли?) торік; пишеш (як?) чисто; говориш (як?) тихо.) 

— Якими членами речення найчастіше бувають? (Другорядними) 

2. Робота за підручником (с. 165–166) 

Вправи 322–324 

- Вправа 323 

Прислівники за абеткою: всюди, враз, вчасно, швидко. 

Словникова робота 

- Маленькі будиночки по коліях біжать, 

Хлопчики й дівчатка в будиночках сидять. (Трамвай) 

- Зачепився він за дріт: 

«Їду, їду в далеч міст! 

Їду, їду, не трясу, 

Гей, сідайте, підвезу!» (Тролейбус) 

Трамвай (англ. tramway, від tram — вагон, візок, і way — шлях) — наземний рейковий вид міського транспорту, переважно вуличний. 

Тролейбус — безрейковий механічний транспортний засіб (переважно пасажирський, хоча зустрічаються тролейбуси вантажні і спеціального призначення) контактного типу з електричним приводом. 

Слово тролейбус запозичене з англ. trolley bus, що в перекладі означає візок, що котиться по дротах. 

3. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Первинне закріплення 

1) Робота в парах. 

— Прислів’я та приказки прочитайте, поясніть. До виділених слів поставте питання. 

1) Не лінися рано вставати та змолоду більше знати. 2) Що влітку вродиться, то взимку згодиться. 3) Бачить, як сова уночі. 4) Коли з нашим не в лад, то ми зі своїм назад. 5) Зробив діло — гуляй сміло. 

2) Робота в групах. 

— Замініть подані словосполучення одним словом-прислівником. 

Бігти, переганяючи один одного...                   уперше 

Повернутися додому у призначену годину...   наввипередки 

Йти, не знаючи дороги...                                   наздогад 

Брати участь у змаганнях перший раз...           вчасно 

2. Робота з орфографічним словником 

— Утворіть прислівники і запишіть, розкриваючи дужки. 

З одним прислівником складіть речення і визначте його граматичну основу. 

(В)вечері, (в)осени, (в)день, (з)аду, (на)пам’ять, (по)переду, (с)переду, (що)раз, (з)далеку, (з)далека. 

3. Самостійна робота 

— Доповніть речення прислівниками. 

Весняне сонце світить (як?)... 

Хмарки пливуть в небі (куди?)... 

Літак летить (коли?)... 

Проліски розцвіли (як?)... 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ 

— Про яку частину мови ви дізналися на цьому уроці? 

— Що про неї запам’ятали? 

— Наведіть приклади прислівників. Які основні ознаки прислівника? 

— Поясніть за допомогою прислівника зміст прислів’їв та приказок. 

- На Новий рік прибавилось дня на заячий скік (мало). 

- Мороз не велик, та стоять не велить (холодно). 

- Буває март за всіх варт (холодно). 

- Посій в пору, будеш мати зерна гору (вчасно). 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 324 (с. 166). 

АЗОВСЬКЕ МОРЕ

АЗОВСЬКЕ МОРЕ 

Мета: розповісти учням про Азовське море; розвивати мислення, комунікативні навички; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 124) 

2. Гра «Відповідності» 

Озеро  частина океану, яка заглибилась у суходіл 

Море  великі простори води, що вкривають земну поверхню 

Океан  водойма, яка виникла у природних западинах на поверхні землі 

3. Фронтальна робота 

— Продовжіть речення. 

Озерами називають водойми, які... 

— Чим озеро відрізняється від ставка? 

— Вода у морях гірко-солона, в озерах вода також буває гірко-солоною. Чим же озера відрізняються від морів? 

— Для людини річка мала і має велике значення. Чому ще в далеку давнину люди намагалися поселитися поблизу річки? (Річка постачала питну воду, рибу, люди підстерігали дичину біля водопою.) 

— Поміркуйте, звідки в морській воді беруться солі? 

Якби всю воду в океанах і морях випарувати, то залишилося б стільки солі, що розстеливши її на суші, отримали б пласти заввишки понад 150 км. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про Азовське море. 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Розповідь учителя 

Азовське море — це мілководна водойма з плоским дном. Середня глибина його становить 8–10 м, а максимальна — 14 м. Рівень моря під впливом сильних вітрів і припливу річкової води зазнає значних коливань. Вітри іноді відганяють воду від берега, оголюючи дно моря. 

Азовське море є унікальним. Це своєрідний рибний розплідник, одна з найбагатших, найпродуктивніших водойм світу. У морі мешкають безліч видів риб.

2. Робота за підручником (с. 124–127) 

Вправа «Мікрофон» 

Учні відповідають на запитання на с. 124. 

Працюють за завданнями підручника на с. 125. 

— Назвіть рослини Азовського моря. 

— Які риби там мешкають? 

— Яке значення Азовського моря для людини? 

— Що забруднює Азовське море? 

— Що ще завдає шкоди цій цілющій водоймі? 

— Які заходи вживають для охорони вод Азовського моря і його узбережжя? 

— Розкажіть, про що ви прочитали у «Бібліотечці природодослідника». 

— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 127. 

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник? 

3. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 

1. Гра «Так чи ні?» 

- Вода — найбільш поширена речовина на землі. (+) 

- Вода є усюди: в морях, океанах, у ґрунті, річках, повітрі. (+) 

- Вода може перебувати лише в двох станах. (–) 

- Життя на Землі можливе без води. (–) 

- Вода входить до складу живих організмів. (+) 

- Водойми бувають природними і штучними. (+) 

- Водосховище, ставок — це природні водойми. (–) 

- Річка Дніпро бере свій початок в Україні. (–) 

- Дунай — «інтернаціональна» річка. (+) 

- Найбільшим прісним озером України є озеро Ялпуг. (+) 

- Азовське море глибше за Чорне. (–) 

- Водойми не потребують охорони. (–) 

2. Робота над прислів’ями 

Хоч море велике, та вода не годиться. 

Чекай з моря погоди, то роса очі виїсть. 

Нащо в море воду лити, коли й так море повне. 

Хоч річка і невеличка, а береги ламає. 

Коло річок колодязів не копають. 

Кожна жаба своє болото хвалить. 

У тихому болоті чорти плодяться. 

Витягни біду з болота, а вона тобі на голову сяде. 

З брудної води ще ніхто чистим не вийшов. 

Вода все сполоще, крім лихого слова. 

— Яке прислів’я приховане в «алфавітній загадці»? 

26, 19, 28 17, 19, 21, 7 3, 7, 16, 11, 15, 7, 

23, 1 3, 19, 6, 1 18, 7 4, 19, 6, 11, 23, 31, 22, 33. 

(Хоч море велике, та вода не годиться.) 

3. Гра «П’ять речень» 

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання. 

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ 

— Що нового ви дізналися на уроці? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Підручник (с. 124–127). 

Ділення багатоцифрових чисел на двоцифрові круглі числа у випадку, коли в частці є нулі. Задачі з буквеними даними. Рівняння. Самостійна робота

Ділення багатоцифрових чисел на двоцифрові круглі числа у випадку, коли в частці є

нулі. Задачі з буквеними даними. Рівняння. Самостійна робота

Мета: опрацювати випадки письмового ділення багатоцифрових чисел на розрядні, коли

в частці є нуль; удосконалювати вміння учнів розв’язувати задачі, рівняння; розвивати

мислення; виховувати інтерес до предмета.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. КОНТРОЛЬ, КОРЕКЦІЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

Завдання 900

Розв’язання

1) 10 + 15 = 25 (рул.) — на дві кімнати;

2) 250 : 25 = 10 (м) — один рулон;

3) 10 · 10 = 100 (м) — на першу кімнату;

4) 15 · 10 = 150 (м) — на другу кімнату.

Відповідь: 100 м шпалерів купили для першої кімнати і 150 м для другої.

Завдання 901

11 520 : 30 = 384; 680 : 8 = 85; 192 400 : 400 = 481; 527 : 17 = 31;

870 : 5 = 174; 1860 : 60 = 31; 935 : 85 = 11; 5760 : 80 = 72.

2. Математичний диктант

Скільки кілограмів становить т?

Зменшіть 1 кг у 20 разів.

Знайдіть суму 4 км 640 м і 5 км 360 м.

Периметр квадрата 400 см. Чому дорівнює площа квадрата?

Швидкість автомобіля 70 км/год, а швидкість велосипедиста 10 км/год. У скільки разів

швидкість велосипедиста менше швидкості автомобіля?

Верблюди виношують своїх немовлят 400 днів, а хом’яки — цього часу. Скільки днів

хом’яки виношують дитинчат?

Скільки місяців містить року?

Хлопчик проплив 100 метрів зі швидкістю 25 м/хв. Дівчинка витратила на цю дистанцію на

1 хвилину більше. З якою швидкістю пливла дівчинка?

Відповіді: 800 кг; 50 г; 10 км; 10 000 см 2 ; 7 разів; 16 днів; 10 місяців; 5 хвилин.

3. Робота за підручником (с. 144)

Завдання 902 (усно)

4. Повідомлення теми і мети уроку

III. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ

1. Робота за підручником (с. 144)

Завдання 903 (1)

2. Пальчикова гімнастика

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Письмове виконання завдань (з поясненням на дошці)

Завдання 903 (2)

27 600 : 60 = 460; Перевірка: 460 · 60 = 27 600.

32 560 : 80 = 407; Перевірка: 407 · 80 = 32 560.

121 600 : 40 = 3040. Перевірка: 3040 · 40 = 121 600.

Завдання 904

5760 : 60 = 96; 20 160 : 70 = 288.

2. Фізкультхвилинка

V. САМОСТІЙНА РОБОТА

Варіант 1

1. Знайди частки й остачі письмово.

520 : 70 290 : 30 475 : 90 164 : 50

2. Розв’яжи рівняння.

720 : x = 80 x : 30 = 420

3. Обчисли вирази.

7020 · 60; 53 550 : 90; 414 600 : 600

4. Розв’яжи задачу.

Довжина поля 200 м, а ширина — 30 м. площі поля займає картопля. Ре-

шту площі займає горох. Яку площу поля займає горох?

Варіант 2

1. Знайди частки й остачі письмово.

580 : 80 490 : 50 395 : 90 133 : 20

2. Розв’яжи рівняння.

630 : x = 90 x : 60 = 530

3. Обчисли вирази.

5030 · 70; 86 580 : 90; 38 400 : 800

4. Розв’яжи задачу.

Турист мав пройти 180 км. За перший день він пройшов всього шляху,

а за другий того шляху, що пройшов за перший день. Скільки кілометрів пройшов турист за

два дні?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Закінчіть речення.

 На уроці я вчився...

 Мені здалося складним...

 Труднощі виникли, тому що...

 На наступному уроці хочу навчитися...

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Завдання 909; 910 (с. 145).

ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ЛЮБОВ ЗАБАШТА. СКАЗАВ МУДРЕЦЬ...

ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ЛЮБОВ ЗАБАШТА. СКАЗАВ МУДРЕЦЬ... А

Мета: ознайомити учнів з новим розділом «Світ дитинства в літературі», з віршем Любові Забашти «Сказав мудрець...»,  зацікавити учнів змістом віршів; привернути увагу до засобів створення поетичних образів; розширювати словниковий запас учнів; розвивати навички виразного читання, кмітливість, пам’ять, логічне мислення, уяву школярів, уміння обґрунтовувати свою думку; виховувати доброзичливе ставлення до оточуючих, бажання творити добро. 

Обладнання та матеріали:  зошит, олівець, ручка, книжка

Тип заняття: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент (1хв)

II. Актуалізація опорних знань учнів (6хв)

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів (5хв)

IV. Повідомлення теми, мети та завдань заняття (1хв)

V Вивчення нового матеріалу (15хв)

VІ. Практична робота (16хв)

VIІ. Заключний етап (1хв)

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань учнів

 МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Робота над скоромовкою. Гра «Дощик» 

Діти читають хором.  - Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). - Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше).  Дощ припинився (читання припиняється). 

Своїх друзів пригощаю,  Наливаю в чашки чаю, 

Ось варення із порічки,  А ось тістечко з сунички. 

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Відповіді на запитання рубрики «Перевір свої досягнення» (с. 154). 

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. 

— Прочитайте його назву. 

— Які твори будемо вивчати в цьому розділі? 

— Які твори письменників ми вже вивчали? 

— На скільки частин поділений розділ? 

— Як вони називаються? 

2. Гра «Продовж речення» 

- Вивчаючи твори цього розділу, я навчуся... 

- Я дізнаюся... 

V Вивчення нового матеріалу

1. Читання вступної статті (с. 155) 

— З чим автори порівнюють твоє життя? 

— Які питання ставлять перед вами?

— Про що розкажуть вірші, оповідання, казки, які ви прочитаєте у розділі?

— На що слід звертати увагу, читаючи твори розділу?

2. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання вірша Любові Забашти «Сказав мудрець...»

— До чого закликає автор вірша?

— Існування якої істини підкреслює?

3. Ознайомлення з біографією Анатолія Костецького

Робота в парах. Читання учнями біографії Анатолія Костецького

— Які вірші поета ми вивчали? («Імена», «Дивна звичка»)

— Що згадує поет про своє дитинство?

— Ким була його мама?

— У скільки років майбутній поет засвоїв грамоту?

— Коли отримав перший диплом за вірші?

— Кому вони були присвячені?

— Яка зустріч була для поета вирішальною?

— Про що писав свої твори Анатолій Григорович?

4. Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти, Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз, Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк. Вище руки підніміть

І спокійно опустіть. Плесніть, діти, кілька раз. За роботу, все гаразд!

5. Опрацювання вірша Анатолія Костецького «Мрія»

1) Гра «Передбачення».

— Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші, що має такий заголовок?

2) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Які почуття він у вас викликав?

— Які картини ви уявляли слухаючи його?

VІ. Практична робота

3) Словникова робота.

Вдень          ходжу

уночі                 щодуху

іздаля         вперто

зачепиш         неголосно

— Прочитайте слова спочатку згори донизу, потім — знизу догори.

— Знайдіть серед цих слів слова-антоніми (вдень — уночі).

— Знайдіть синонім до слова тихо (неголосно), швидко (щодуху); антонім — до слова іздаля (зблизька).

4) Робота в парах.

Читання вірша учнями в парі. Підготовка до виразного читання вірша

— У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?

— Які рядки прочитаєте як роздум, а які — рішуче, із застереженням? 

5) Виразне читання вірша учнями. Кілька учнів виразно читають вірш, а решта аналізують, чи вдало дібрано інтонацію, тон і темп читання.

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте перші рядки вірша. Як ви їх розумієте?

— Про що розмірковує хлопчик?

— Про що він мріє?

— Коли в нього виникла ця мрія?

— Чому він хоче перерости Сергія?

— Чому він зараз не наважується захистити дівчинку?

— Що б ви йому порадили?

 Гра «Диктор телебачення».

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

9) Робота за ілюстрацією.

— Розгляньте ілюстрації до вірша.

— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажа вірша?

VIІ. Заключний етап

— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Чого нас навчає цей вірш?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш (с. 155–157), проілюструвати його.