Контрольна робота. Літературні казки зарубіжних письменників

Тема: «Контрольна робота»

Мета: - повторити та узагальнити вивчений матеріал за опрацьованим розділом; акти­візувати словниковий запас; вдосконалювати навички швидкого, виразного свідо­мого читання;;              

-       розвивати вміння висловлювати власну думку;

-       виховувати до рідного краю.

Обладнання та матеріали:  зошит, олівець, ручка, книжка

Тип заняття: систематизації та узагальнення набутих знань умінь і навичок

Хід уроку

І. Організаційний момент (1хв)

II. Актуалізація опорних знань учнів (7хв)

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів (5хв)

IV. Повідомлення теми, мети та завдань заняття (1хв)

V Контроль знань (30хв)

VIІ. Заключний етап (1хв)

І. Організаційний етап

Уже дзвінок сигнал нам дав:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше починаймо.

II. Актуалізація опорних знань учнів

1.       Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

•         Накрапає дощ (тихо).

•         Дощ пускається сильніше (голосніше).

•         Злива (голосно).

•         Дощ слабшає (тихіше).

•         Дощ припинився (читання припиняється).

Ґелґотів гусак на дворі,

Сиділа ґава на коморі,

На ґанку індик ґелґотав.

Ну, хто птахів порахував?

2.        Артикуляційна вправа «Коник»

Я на конику скачу:

—      Цок-цок-цок!

Хочеш, тебе підвезу?

—      Цок-цок-цок!

З вітерцем мій коник мчиться:

—      Цок-цок-цок!

Дзвінко стукають копитця:

—      Цок-цок-цок!

В’ється коникова грива:

—      Цок-цок-цок!

Ой, який же я щасливий!

—      Цок-цок-цок!

(Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Клацати повільно, сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10—15разів.)

1.     Перевірка домашнього завдання

Гра «ВИставка Учні демонструють роботи

 III. Мотивація навчально-пізнавальної  діяльності учнів

—                                                                 Який розділ ми завершуємо вивчати?

—                                                                  Чому він має таку назву?

—                                                                  Які твори цього розділу вам найбільше сподобалися?

 Сьогодні ми ще раз згадаємо прочитані твори, перевіримо здобуті знання.

    IV. Повідомлення теми, мети та завдань заняття

Тема: «Контрольна робота »

Мета: - повторити та узагальнити вивчений матеріал за опрацьованим розділом; акти­візувати словниковий запас; вдосконалювати навички швидкого, виразного свідо­мого читання;;              

-       розвивати вміння висловлювати власну думку;

-       виховувати до рідного краю.

V. Контроль знань

1. Гра «Чи уважний ти читач?»

Тестування

1. Де стояла прекрасна сеньйора, коли зустрічала Мартіно?

а) На балконі;       б) на ґанку;     в) у дворі.

2. Скільки разів Мартіно змушений був повторювати односельчанам розповідь про свою пригоду?

а) 20;        б) 50;   в) 100.

3. Де сиділа качка, висиджуючи каченят?

а) Під величезними лопухами;     б) під старою грушею;    в) під сараєм.

4. Звідки випливли три прекрасні білі лебеді?

а) З річки;     б) із-за кущів;    в) з кущів осоки.

5. Де цар Салтан побачив 33 богатирі?

а) У морі;     б) біля брами городської;     в) біля стін фортеці.

6. Куди білочка складала горішки?

а) В торбиночку;   б) в сумочку;       в) в шкатулочку.

Відповіді: 1а; 2в; 3а; 4в; 5б; 6а.

2. Фізкультхвилинка

3. Гра «З’єднай назву казки з її батьківщиною»

«Дорога, що нікуди не вела» Росія

«Гидке каченя» Італія

«Казка про царя Салтана...» Данія

4. Гра «Упізнай твір за його головною думкою»

 Справжні скарби дістаються лише тим людям, що першими торують дорогу, якою ще не ходив ніхто. (Джанні Родарі «Дорога, що нікуди не вела»)

 Добре щире серце не буває ніколи горде. (Ганс Крістіан Андерсен «Гидке каченя»)

 І хто б там що кому не говорив,

А згине зло і правда переможе! (Ліна Костенко «Затишно дітям в пазусі казок»)

5. Гра «Хто це сказав?»

 Матінко моя єдина!

Молода моя княгине!

Подивіться ви туди:

Їде батечко сюди. (Князь Гвідон)

 Бери, бери усе, що подобається. Я дам тобі візка та коней, аби ти міг довезти це додому. (Сеньйора)

 Воно хоч некрасиве, але в нього лагідна вдача, і плаває воно теж чудово. Я навіть

дозволю собі сказати, що ліпше за інших. (Качка-мати)

 Що я бачу?! Як це сталось? Це ж вона! (Цар Салтан)

VIІ. Заключний етап

1.       Рефлексія

Який розділ ми завершили вивчати?

 Що вас схвилювало, здивувало в прочитаному?

Що вас в цій темі зацікавило найбільше?

Міфи яких народів ви хотіли би ще прочитати?

2.       Повідомлення домашнього завдання

3.       Виставлення оцінок

Євшан-Зілля

_{Євшан-Зілля}

_{Да лучее єсть на своей земли костю лечи, ине ли на чюже славну быти.}

_{(Літопис, за Іпaтcьким списком)}

_{В давніх літописах наших}

_{Єсть одно оповідання,}

_{Що зворушує у серці}

_{Найсвятіші почування.}

_{Не блищить воно красою}

_{Слів гучних і мальовничих,}

_{Не вихвалює героїв}

_{Та їх вчинків войовничих.}

_{Ні, про інше щось говорить}

_{Те старе оповідання.}

_{Між рядками слів таїться}

_{В нім якесь пророкування.}

_{І воно живить надію,}

_{Певну віру в ідеали}

_{Тим, котрі вже край свій рідний}

_{Зацурали, занедбали…}

_{Жив у Києві в неволі}

_{Ханський син, малий хлопчина,}

_{Половецького б то хана}

_{Найулюблена дитина.}

_{Мономах, князь Володимир,}

_{Взяв його під час походу}

_{З ясирем в полон і потім}

_{При собі лишив за вроду.}

_{Оточив його почотом}

_{І розкошами догідно -}

_{І жилось тому хлоп'яті}

_{І безпечно, і вигідно.}

_{Час минав, і став помалу}

_{Рідний степ він забувати,}

_{Край чужий, чужі звичаї}

_{Як за рідні уважати.}

_{Та не так жилося хану}

_{Без коханої дитини.}

_{Тяжко віку доживати}

_{Під вагою самотини.}

_{Зажурився, засмутився…}

_{Вдень не їсть, а серед ночі}

_{Плаче, бідний, та зітхає,}

_{Сну не знають його очі.}

_{Ні від кого він не має}

_{Ні утіхи, ні поради.}

_{Світ увесь йому здається}

_{Без краси і без принади.}

_{Кличе він гудця до себе}

_{І таку держить промову,}

_{Що мов кров'ю з його серця}

_{Слово точиться по слову:}

_{«Слухай, старче, ти шугаєш}

_{Ясним соколам у хмарах,}

_{Сірим вовком в полі скачеш,}

_{Розумієшся на чарах.}

_{Божий дар ти маєш з неба}

_{Людям долю віщувати,}

_{Словом, піснею своєю}

_{Всіх до себе привертати.}

_{Ти піди у землю Руську -}

_{Ворогів наших країну, -}

_{Відшукай там мого сина,}

_{Мою любую дитину.}

_{Розкажи, як побиваюсь}

_{Я за ним і дні, і ночі,}

_{Як давно вже виглядають}

_{Його звідтіль мої очі.}

_{Заспівай ти йому пісню}

_{Нашу рідну, половецьку,}

_{Про життя привільне наше,}

_{Нашу вдачу молодецьку.}

_{А як все те не поможе,}

_{Дай йому євшану-зілля,}

_{Щоб, понюхавши, згадав він}

_{Степу вільного привілля».}

_{І пішов гудець в дорогу.}

_{Йде він три дні і три ночі,}

_{На четвертий день приходить}

_{В місто Київ опівночі.}

_{Крадькома пройшов, мов злодій,}

_{Він до сина свого пана}

_{І почав казати стиха}

_{Мову зрадженого хана.}

_{Улещає, намовляє…}

_{Та слова його хлопчину}

_{Не вражають, бо забув вже}

_{Він і батька, і родину.}

_{І гудець по струнах вдарив!}

_{Наче вітер у негоду,}

_{Загула невпинна пісня -}

_{Пісня вільного народу.}

_{Про славетнії події -}

_{Ті події половецькі,}

_{Про лицарськії походи -}

_{Ті походи молодецькі!}

_{Мов скажена хуртовина,}

_{Мов страшні Перуна громи,}

_{Так ревли-стогнали струни}

_{І той спів гудця-сіроми!}

_{Але ось вже затихає}

_{Бренькіт дужий акордовий -}

_{І намісто його чути}

_{Спів народний, колисковий.}

_{То гудець співає тихо}

_{Пісню тую, що співала}

_{Мати синові своєму,}

_{Як маленьким колисала.}

_{Наче лагідна молитва,}

_{Журно пісня та лунає.}

_{Ось її акорд останній}

_{В пітьмі ночі потопає…}

_{Але спів цей ніжний, любий,}

_{Ані перший, сильний, дужий,}

_{Не вразив юнацьке серце, -}

_{Він сидить німий, байдужий.}

_{І схилилася стареча}

_{Голова гудця на груди}

_{Там, де пустка замість серця,}

_{Порятунку вже не буде!..}

_{Але ні! Ще є надія}

_{Тут, на грудях в сповиточку!..}

_{І тремтячими руками}

_{Роздирає він сорочку.}

_{І з грудей своїх знімає}

_{Той євшан, чарівне зілля,}

_{І понюхать юнакові}

_{Подає оте бадилля.}

_{Що ж це враз з юнаком сталось?}

_{Твар поблідла у небоги,}

_{Затремтів, очима блиснув}

_{І зірвавсь на рівні ноги.}

_{Рідний степ - широкий, вільний,}

_{Пишнобарвний і квітчастий -}

_{Раптом став перед очима,}

_{З ним і батенько нещасний!..}

_{Воля, воленька кохана!}

_{Рідні шатра, рідні люди…}

_{Все це разом промайнуло,}

_{Стисло серце, сперло груди.}

_{«Краще в ріднім краї милім}

_{Полягти кістьми, сконати,}

_{Ніж в землі чужій, ворожій}

_{В славі й шані пробувати!» -}

_{Так він скрикнув, і в дорогу}

_{В нічку темну та пригожу}

_{Подались вони обоє,}

_{Обминаючи сторожу.}

_{Байраками та ярами}

_{Неутомно проходжали -}

_{Простували, поспішали.}

_{Україно! Мамо люба!}

_{Чи не те ж з тобою сталось?}

_{Чи синів твоїх багато}

_{На степах твоїх зосталось?}

_{Чи вони ж не відцурались,}

_{Не забули тебе, неньку,}

_{Чи сховали жаль до тебе}

_{І кохання у серденьку?}

_{Марна річ! Були і в тебе}

_{Кобзарі - гудці народні,}

_{Що співали-віщували}

_{Заповіти благородні,}

_{А проте тієї сили,}

_{Духу, що зрива на ноги,}

_{В нас нема, і манівцями}

_{Ми блукаєм без дороги!..}

_{Де ж того євшану взяти,}

_{Того зілля-привороту,}

_{Що на певний шлях направить, -}

_{Шлях у край свій повороту?!}

Тема: ″ РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ ТА АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ ″

Тема: ″ РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ ТА АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ ″

Мета: засвоєння знань  учнями про  прислівника синоніми, антоніми;

розвивати мислення, мовлення;

              виховувати любов до рідної мови та рідного краю .

Обладнання та матеріали:  зошит, олівець, ручка

Тип заняття: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент (1хв)

II. Актуалізація опорних знань учнів (6хв)

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів (5хв)

IV. Повідомлення теми, мети та завдань заняття (1хв)

V .Вивчення нового матеріалу(10хв)

VІ. Практична робота (21хв)

VІІ. Заключний етап (1хв)

І. Організаційний момент

-          Подивилися на мене. Усміхнулися! Готові до уроку? Молодці!

II. Актуалізація опорних знань учні

-          Що таке синоніми?

-          Що таке антоніми?

Гра «“Зайве” слово» ˝ 

Вголос, уважний, вранці, вгору. 

Чесно, охайно, сум, взимку. 

— Розберіть за будовою слово чесно. 

3. Каліграфічна хвилинка 

Вр ран нц ці вранці 

— Доберіть споріднений прислівник. Спишіть речення. Встановіть зв’язок між словами. 

Вранці на болотах галасливе птаство лаштується у вирій. 

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про прислівники-синоніми. 

IV. Повідомлення теми , мети та завдань уроку

Тема: ″ РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ ТА АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ ″

Мета: засвоєння знань  учнями про  прислівника синоніми, антоніми;

V. Вивчення нового матеріалу

1. Спостереження за мовним матеріалом 

— Прочитайте прислівники парами. Що ви помітили? 

Гарно          добре 

недалеко          близько 

колись          інколи 

дуже          надто 

незабаром  скоро 

швидко          хутко 

— Серед прислівників є слова, близькі за значенням,— синоніми. Наприклад: навколо і навкруги, гарно і чудово, старанно і ретельно. 

2. Робота за підручником (с. 166–167) 

Вправа 325 

Навкруги, навколо, довкола, кругом, навкруг. 

Вправа 326 

Чудово — прекрасно, гарно, красиво; уміло — старанно, правильно, майстерно; радісно — щасливо, весело; довго — нешвидко, затяжно, безкінечно; ясно — світло; ніжно — трепетно, лагідно; любо — гарно, чудово, красиво; швидко — недовго, жваво, прудко, стрімко; казково — чарівно, незвично. 

Фізкультхвилинка – проводить черговий учень

VІ. Практична роботи

— Поясніть за допомогою прислівника зміст прислів’їв та приказок. 

У петрівку день — рік (довго). 

Восени ложка води, а цебер грязі (брудно, мокро). 

Зимою сонце світить, та не гріє (холодно). 

2. Робота в парах 

1) Замініть вислови синонімічними прислівниками. 

Лягти разом з курами — (рано); 

надворі, хоч в око стрельни — (темно); 

працює, як сонна муха — (повільно). 

2) Запишіть речення, замінюючи виділені слова прислівниками-синонімами. 

Він прокидається ані світ, ані зоря. 

Завдання виконує п’яте через десяте. 

Працює, як сонна муха. 

Як сніг на голову, у щоденнику з’явилися погані оцінки. 

3. Самостійна робота 

— Спишіть прислів’я, доберіть прислівники за змістом. 

... знання добувати, зате... носити. 

Дим видно..., а вогонь... 

(Вдень, тяжко, вночі, легко) 

Антоніми: 

повільно — швидко, старанно — ліниво, тихенько — голосно, раніше — пізніше. 

Синоніми: 

повільно — неспішно, нешвидко, неквапливо, розтягнутий, кволо, стримано. 

Старанно — ретельно, сумлінно, дбайливо. 

 Гра «Добери антонім» 

Вчора — 

взимку — 

зранку — 

низько — 

спереду — 

швидко — 

VІI. Заключний етап

1.      Рефлексія

Що нового дізналися на уроці?

 У чому зазнали труднощів?

2.      Повідомлення домашнього завдання

Вправа